"Цушко просив 11 тисяч стволів стрілецької зброї і мільйони набоїв"

 

Міністр оборони Анатолій Гриценко, 49 років, увійшов до першої п"ятірки виборчого списку "Нашої України". Однак хоче залишитися на нинішній посаді й завершити реформи в Збройних силах.

Ви довго відмовлялися від участі у політиці — що змінилося зараз?

— Я безпартійний міністр. 1991 року припинив членство у КПРС і більше не належав до жодної партії.

І не балотувався. Але в мене була розмова з Віктором Ющенком  після підписання ним указу про розпуск парламенту, і я дав згоду ввійти до першої п"ятірки створеної ним політичної сили. Вважаю, що в цій непростій ситуації вчинив правильно, підставивши плече людині, яка двічі призначала мене й один раз рекомендувала для затвердження Верховною Радою на посаду міністра оборони. Людині, яка дала мені можливість реалізувати свій творчий потенціал, яка підтримувала всі мої ідеї, дала свободу кадровій політиці та не втручалася в мою діяльність із якимись нестандартними проханнями. За це я дуже вдячний президентові. До того ж "Наша Україна" — це та політична сила, яка на сто відсотків підтримала ініціативи, які я подавав на розгляд парламенту як міністр оборони. Виступає за ефективні й дружні відносини з Росією і не боїться слова "НАТО".

Ви справді хочете стати депутатом?

— Навряд чи. Для мене краще оперативна робота. Ухвалення рішень, результати яких можна бачити. Саме тому я сказав президентові, що віддаю перевагу роботі у виконавчій владі й хотів би завершити те, що роблю зараз. І Ющенко з цим погодився. Я збираюся взяти відпустку від виконання міністерських обов"язків лише на останній тиждень передвиборної кампанії, щоб все-таки не підводити "Нашу Україну".

Міністр внутрішніх справ Василь Цушко справді звертався до вас із проханням передати його відомству зброю та боєприпаси?

— Так, у березні він звернувся до мене з таким проханням. Фактично йшлося про озброєння цілої дивізії. Він просив 11 тисяч стволів стрілецької зброї і мільйони набоїв. Я затребував від Цушка пояснень — і вони мене не задовольнили. Я відмовив. Вважаю, що зробив правильно. Відповів, що такої можливості немає. Хоча, правду кажучи, вона була. Однак відмовив, бо не знаю, для яких цілей була б використана міністром Цушком ця зброя. Варто подивитися на події біля Генеральної прокуратури...

Варто подивитися на події біля Генпрокуратури

Ви перший міністр оборони, який почав боротьбу з корупцією в армії. На що розраховуєте?

— Боротьба із порушенням закону й зловживаннями службовим становищем в армії — це не кампанія, яка розрахована на тиждень чи місяць. Це серйозна системна робота. Насамперед вона передбачає невідворотність покарання для порушників та хабарників. По-друге, це системні зміни, які унеможливлюють такі процеси в майбутньому. Ми співпрацюємо з правоохоронцями, з військовою контррозвідкою, з Генпрокуратурою.

А щодо покарань — днями я підписав рішення колегії Міністерства оборони. Там ідеться про те, що після виявлення випадку хабарництва, розкрадання коштів тощо людину позбавляють погонів протягом двох робочих днів. Незалежно від військового звання і посади — вона втрачає все. Отож хай вирішує, що краще: хабар у дві тисячі гривень за те, щоб дати відстрочку від армії, чи втрата погонів, пенсії, звання, честі.

У Львові влада справді намагалася захопити один із військових об"єктів?

— У Львові відбуваються нехороші події. Нова місцева влада вдається до незаконних дій. А саме: ухвалює незаконне рішення про те, що військовий об"єкт — будинок, де розташовувався штаб військ протиповітряної оборони Західного регіону — забрати собі. У свою чергу Міноборони, згідно із Законом про бюджет, має передати його на реалізацію уповноваженим  структурам і отримати від цього приблизно 80 мільйонів гривень. Тож ми не хочемо віддавати будинок просто так. Пропонували міському голові розрахуватися за нього квартирами для військовослужбовців — він пропозицію не прийняв. Пішов силовим шляхом. Я повторюю ще раз: військові об"єкти — це здобуток держави. Їхню долю треба вирішувати в інтересах держави й громади. Силові рішення тут ні до чого.

×