Останнім часом президент Віктор Ющенко та прем"єр-міністр Юлія Тимошенко часто заочно дискутують із тих чи інших питань. Глава держави вже традиційно піддає критиці певні ініціативи прем"єра: щодо приватизації, газових відносин із Росією, будівництва житла тощо. Чому вони конфліктують?
Борис Беспалий, 54 роки, колишній народний депутат:
— Я не вважаю, що вони сваряться. Обоє претендують на одну й ту саму позицію — кандидата в президенти на майбутніх виборах від "помаранчевого" табору. Звідси і всі їхні дії. Кожен намагається набирати бали, як це роблять кандидати від однієї партії під час внутрішньопартійних виборів у Америці. Тимошенко проводить активну соціальну політику — це якраз належить до її компетенції. Ющенко намагається робити те ж саме, але у нього нема на це повноважень. Тому він через телебачення дає вказівки і команди. Загалом така конкуренція — хто зробить для людей більше і краще — є плідною.
Олена Лукаш, 30 років, народний депутат від Партії регіонів:
— Насправді Ющенко і Тимошенко є затятими опонентами. Обоє думають про наступну президентську кампанію. Їхній нинішній ситуативний союз не дасть плодів. Це сухоцвіт. Мені абсолютно все одно, чим закінчиться цей водевіль. Упевнена, що жодного конструктиву для країни їхнє правління не принесе.
Михайло Погребинський, 60 років, директор Київського інституту конфліктології та політичних досліджень:
— Причина конфліктів не в Тимошенко, а в Ющенкові. Проблеми в стосунках із ним як із президентом матиме будь-який прем"єр. Бо Віктор Андрійович хоче будувати державу на свій смак і розсуд, згідно з власними уявленнями про те, що добре і погано для України. При цьому ігнорує Конституцію, не зважає на те, що нині Кабмін є першим і головним органом виконавчої влади. Хоче підпорядкувати його собі. Постійно намагається демонструвати, хто в домі господар.
Світлана Конончук, 39 років, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень:
— І Ющенко, і Тимошенко виконують державні функції, але водночас є ще й політиками. А політиці притаманна боротьба. Природно, що в них є різні точки зору. Можливо, ця дискусія надміру публічна. Але це не означає, що у них якесь радикальне протистояння. Для громади загалом краще, щоб такий конфлікт був, аніж його відсутність. Монополізм у політиці гірше, ніж дискусійність.
Ігор Юхновський, 82 роки, директор Інституту національної пам"яті:
— Між двома керівниками такого рангу завжди існуватимуть певні незгоди з якихось питань. Це говорить про нормальну робочу обстановку в країні. Було б гірше, якби ніяких непорозумінь не існувало. Тоді у державі був би застій. Думаю, вони все одно дійдуть згоди. І не слід перебільшувати розбіжності в їхніх поглядах на якусь проблему чи людину. З точки зору державного будівництва це дрібниці.
3 
35413
Коментарі