У липні в Україні була дефляція. Тобто, зниження цін — на 0,5%. Хоча цифра, на перший погляд, незначна, але це найбільше місячне зниження цін із серпня 2003-го. Для порівняння: торік у липні ціни зросли на 1,4%.
На тлі результатів наших сусідів це можна вважати успіхом. Наприклад, у Росії в липні ціни зросли на 0,5%. Вже третій місяць поспіль цінова динаміка в Україні краща, ніж у РФ.
А от річна інфляція залишається доволі високою. Однак і вона в нашій країні знижується: у травні — 31,1%, у липні — 26,3%.
Важливо, що подешевшали продукти харчування. Адже найбідніші українці витрачають на них понад половину свого бюджету.
Найбільше знизилися ціни на овочі — на 23%. Зокрема, на 13,1% подешевшала картопля. На молоко хоч і залишилася стара ціна, та нині воно коштує менше, ніж півроку тому.
Серед продуктів за місяць найбільше подорожчали яйця — на 15–20 коп. М"ясо — на 1%, і це найнижче подорожчання цього продукту з початку року. Чимало кому, насамперед киянам, доводиться більше платити і за хліб.
Якщо в травні зниження цін спостерігалося лише у двох областях, у червні — у п"яти, то в липні — у 21 регіоні. Тобто майже по всій країні.
Що ж спричинило це — сезонний фактор чи дії держави?
Найбільше знизилися ціни на овочі
І перше, і друге. Овочі та фрукти дешевшають у липні майже щороку. Водночас, якщо б ціни на інші товари не залишалися стабільними, дефляції не було б. Тим більше що у травні-червні інфляція гальмувалася, але сезонні чинники тоді ще не діяли.
Щодо держави, то була налагоджена продуктивна співпраця між урядом, Національним банком, Держрезервом і Антимонопольним комітетом. Наприклад, загальмувати ціни на цукор вдалося за допомогою запасів Державного резерву. Використання експортно-імпортних важелів зупинило ріст цін на олію. Антимонопольні ж заходи дозволили дещо знизити націнки у великих торговельних мережах, загальмувати зростання цін на паливо. Союзником уряду стало також зміцнення гривні.
До кінця серпня цінові прогнози також позитивні. А от восени вони будуть неоднозначними. Зокрема, як заявляє перший заступник глави Секретаріату президента Олександр Шлапак, ризиком є зростання цін виробників, які значно випереджають зростання споживчих. Хоча стовідсоткової взаємозалежності між індексами немає. Адже, наприклад, найбільше зростання цін виробників зафіксовано в металургії — +6%, але майже 80% її продукції йде на експорт, і вітчизняних споживачів не стосується. До того ж нині розширюють імпорт споживчих товарів в Україну, який не залежить від цін наших виробників.
Коментарі