Телесеріали міцно ввійшли в наше життя. А в час літніх відпусток, коли чимало творчих програм ідуть на "канікули", вони буквально заполонили телеекран. Чи дивитеся ви серіали? Яке місце вони займають у вашому житті?
Сергій МАКЕЄВ, 56 років, соціолог:
— У тій кількості банальності, яку тиражують телесеріали, можна легко захлинутися. Хоча вони сьогодні є скрізь — у Франції, Англії, Німеччині. Ця продукція всюди знаходить свого споживача — пенсіонерів, домогосподарок, безробітних. Тобто людей, які самі активного життя не ведуть, і в них включається своєрідний компенсаційний механізм. На цю немалу аудиторію "мильні опери" й розраховані.
А от серіали за класикою — велика проблема. Скажімо, "Ідіот" привернув до себе увагу і викликав дискусію. Екранізація ж "Майстра і Маргарити" мені відверто не сподобалася. І зовсім не можу собі уявити серіал, розтягнутий на рік, за "Війною і миром". Колись Бондарчукові вистачило двох серій. Але поки що попит на серіали є. Тож є й люди, які його формують і вміють розширювати.
Ліка РОМАН, 22 роки, володарка титулу "Міс Україна-2007":
— Серіали дивлюся дуже рідко — через зайнятість. Більше люблю повнометражні художні фільми. Вважаю, що нам не вистачає якісних молодіжних серіалів, які б диктували правильні принципи поведінки, а не розбещували молодь.
Роман ЛУБКІВСЬКИЙ, 65 років, письменник:
— Я дуже мало дивлюсь телепередачі і зовсім не цікавлюся серіалами. Поки що там випинають людські пороки. В ім"я чого це робиться? Тільки для оглуплення глядача. Але є частина людей, які це дивляться і тим самим відпочивають від клопотів життя. Мені ж цікавіші анімаційні стрічки про природу, навколишній світ, історію. Думаю, що найкращими телесеріалами могли б стати документальні фільми: про життя видатних діячів України, про наші старовинні замки й фортеці, про гетьманські столиці, про долі звичайних людей.
Сніжана ЄГОРОВА, 35 років, телеведуча:
— Зазвичай "мильні опери" не дивлюся. Але є деякі професійні роботи, які викликають зацікавлення. Зокрема "Відчайдушні домогосподарки" або "Секс і місто". Вони показують, що і в цій галузі можна досягти професіоналізму. Американці вже можуть собі дозволити створити довготривалий якісний телепродукт. На жаль, наші серіали залишають враження "дєшовок". Але, гадаю, що з часом, коли будуть вкладатися в цю галузь більш серйозні кошти і потреби публіки зростуть, сам продукт також стане якіснішим.
Денис ІВАНОВ, 29 років, директор компанії "Артхауз Трафік":
— Я взагалі не дивлюся телебачення. Бо вважаю, що більша частина його продукту — це просто сміття. Хоча мої батьки і бабусі "мило" полюбляють. Можливо, коли я постарішаю, то теж буду дивитися серіали. А зараз, якщо мені потрібен якийсь багатосерійний художній фільм, то я купую його собі на DVD.
Коментарі