Керівник Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, 50 років, вважає, що результати столичних виборів охолодять амбіції провідних українських партій.

Що було найхарактернішим для минулих київських виборів?

— Вони затіювалися як спроба усунути від столичної влади Леоніда Черновецького. Але виборча кампанія перетворилася на сварку між його опонентами. У результаті Черновецький переміг ще переконливіше, ніж 2006 року.

Крім того, було багато іменних блоків і надмірна кількість кандидатів на посаду мера. Це — наслідок недосконалості виборчого законодавства. Ненормально, коли і в якомусь райцентрі, і в столиці для реєстрації кандидатом потрібно зібрати однакову кількість підписів — 300.

Ну й усі пов"язували ці вибори з майбутніми президентськими, називали їх репетицією. Опоненти Тимошенко боролися за те, щоб зупинити в Києві її тріумфальну ходу.

Якщо Тимошенко програла битву за Київ, то чи виграв у цій ситуації Ющенко?

— Я б не говорив про якийсь Сталінград для Тимошенко чи нищівну її поразку. Скоріше це серйозна невдача і урок для неї. Хоча президент виграв у тому сенсі, що за допомогою Черновецького не дав прем"єру захопити в столиці владу. Але переконлива перемога чинного міського голови може створити додаткові ризики і для Ющенка. Досі мер був достатньо керованим, лояльним до президента. А зараз очевидним є різке посилення амбіцій Черновецького.

Поразка ж на виборах блоку "Наша Україна — Народна самооборона" частково зумовлена і позицією Ющенка. Президент НУ-НС не підтримував, на відміну від минулих парламентських перегонів. Власне у Ющенка взагалі не було на цих виборах прямих ставлеників. Проявлялися лише певні симпатії Черновецькому і Кличку.

Чому так змінилося ставлення  президента до Юрія Луценка?

— Бо той став некерованим, почав демонструвати прихильність до Тимошенко, критикувати секретаріат і самого президента. Але це швидше конфлікт між Луценком і Балогою. Хоча однією з причин поразки НУ-НС на цих виборах було те, що лідер "Народної самооборони" надто відверто став сателітом прем"єра. Багато виборців втратили до нього інтерес.

Чи є несподіванкою друге місце Олександра Турчинова?

— Це сталося завдяки активній участі у кампанії Юлії Тимошенко. Але якщо говорити взагалі про результат БЮТу, то, з одного боку, вони програли — бо не усунули Черновецького й не  отримали більшості у Київраді. Із другого — виступили досить гідно. Практично повторили результат 2006 року. Хоча і втратили, якщо порівняти з торішніми парламентськими перегонами. Черновецькому завдяки потужній соціальній допомозі вдалося відтягнути від БЮТу виборців літнього віку.

Черновецький зможе стати політиком загальнонаціонального масштабу?

— Амбіції у нього були й раніше, 2004-го він балотувався в президенти. Нині члени його команди вже рахують, що з його столичного електорату можна сформувати ядро виборців для майбутньої парламентської кампанії. Якщо додати 350 тисяч його виборців у Києві, додати ще стільки ж в регіонах, то блок Черновецького зможе подолати тривідсотковий бар"єр.

Луценко відверто став сателітом прем"єра

Також посилився інтерес до нього з боку мерів деяких міст і представників регіональних еліт, які не хочуть повторення прецеденту з достроковими місцевими виборами. Отже, потенційних союзників він знайде легко. І може стати одним із нових гравців на загальнонаціональних виборах.

Які уроки київських виборів для демократії в Україні?

— Проявилася небезпечна тенденція і загроза українській демократії — масштабний підкуп виборців. Якщо так триватиме, то обиратимуть не громадяни, а товсті гаманці. Ще один урок — виборці стомилися від безкінечних політичних конфліктів. Впала довіра до більшості парламентських сил. Через це була низька явка на столичних виборах. Тобто до кризи парламентаризму останніх років може додатися ще й криза виборчого процесу.

Позитивом є те, що поступово починає проявлятися інтерес до нових політичних сил, попит на нові обличчя. Це підтверджує успіх Блоку Миколи Катеринчука. Та й попри відносну невдачу Віталія Кличка він теж має шанси задовольнити цей попит. Головне, щоб нові політичні сили спробували об"єднатися. Їм варто подумати про створення нового політичного проекту на кшталт польської "Громадянської платформи". Поки що в українській політиці панує популізм. Треба знайти йому демократичну і раціональну альтернативу.

Чи збережеться парламентська коаліція?

— Насамперед можуть посилитися конфлікти всередині НУ-НС. Вибори в столиці продемонстрували серйозну кризу блоку. А далі пожежа може перекинутися і на всю коаліцію.

Опоненти Тимошенко очікували серйознішої її поразки. Та цього не трапилося. Відповідно питання про відставку уряду і кризу в парламентській більшості відкладається. На їх долю більше впливатиме соціально-економічна ситуація, зміна курсу гривні, рівень інфляції. А також інші конфлікти — навколо приватизації, стосунків президента і прем"єра, долі Юрія Луценка.

Розлучитися коаліціанти можуть, але створити нову більшість надто важко. "Регіонали" також програли на київських виборах. Це охолоджує їхній запал і є серйозним аргументом проти нових дострокових парламентських перегонів. Бо провідні партії можуть отримати неочікуваний і небезпечний для них результат.

×