Схоже, за черговим подорожчанням молокопродуктів незабаром нас очікує позачергове. Як тут знову не згадати жарт про чиновника, який не встиг схопитися за яйця, як подорожчало масло. Просто закупівлями великих обсягів українського молока раптом зацікавилася Росія.

Майже два роки держави перебували у стані м"ясо-молочної війни. Сусіди у січні 2006-го відмовилися купувати нашу молокопродукцію, аргументуючи такий крок її невисокою якістю. Відтоді відновили поставки на російський ринок лише окремі українські молочні підприємства. Але тепер — інша ситуація. У російського уряду з огляду на майбутні президентські вибори стоїть завдання уникнути подорожчання продуктів першої необхідності.

Як і в нас, у Росії найчастіше досягають цього адміністративними методами. Багато тамтешніх молочних компаній уже одержали вказівки зафіксувати ціни на соціальні молокопродукти. Тому тепер вироблене в Україні  молоко здається для російських чиновників усе якіснішим. Російські спеціалісти вже проінспектували низку українських молокозаводів, що в перспективі стабілізуватимуть молочні ціни у сусідній державі. Переважно це підприємства, що виготовляють продукцію з незбираного молока для потреб середньостатистичних українських громадян.

Звісно, Росія для багатьох наших заводів — вигідніший за співвітчизників покупець. З одного боку уряд сусідньої країни вирішив спрямувати мільярд рублів — майже 200 млн грн — на здешевлення хліба й молочних продуктів. З іншого — українська держава повертає експортерам 20% ПДВ.

З таким букетом хвороб хоча б своїх споживачів нагодувати

Що очікує наш ринок, коли українське молоко потече до Росії — передбачити не важко. З часу оголошення Росією м"ясо-молочної війни ситуація в Україні змінилася на гірше. Галузь зовсім ослабла через істотне скорочення поголів"я корів, різке подорожчання фуражу внаслідок неврожаю, дефіциту молочної сировини, зростання закупівельних цін, підвищення вартості енергоресурсів, подорожчання собівартості переробки. Плюс — наживаються посередники. Із таким букетом хвороб хоча б своїх споживачів нагодувати. Адже в окремих областях молоко в магазинах коштує вже понад 5 грн за літр, це не кожному з наших співгромадян по кишені. Здавалося б, куди ще дорожчати?

Виробники мали б якщо не зменшити, то хоча б зафіксувати ціни на нинішньому рівні. Але, поза сумнівом, поновлення експорту потягне їх догори.

Звідси запитання: якщо український уряд вдається до адміністративного регулювання цін на продукти першої необхідності, чому ж не хоче бачити молочної загрози? Адже зростання цін на олію, які терміново кинулися гасити в Кабміні — набагато менше зло.

Мене, приміром, подорожчання олії мало торкнулося. Раніше ми для родини з трьох осіб за 6 грн купували літрову пляшку, якої вистачає на місяць. Нині без особливих проблем купуємо за дев"ять. Зайві 3 грн витрат на місяць  для сімейного бюджету непомітні. З молокопродуктами гірше. За них уже тепер щодня доводиться переплачувати на 3–5 грн більше, ніж ще кілька місяців тому.

Тому незрозуміло, чому можновладці так "б"ються" за зниження ціни на олію і не виявляють жодного занепокоєння з приводу молока?

×