Українська економіка дуже відкрита. Тому будь-які серйозні зміни у світовій економіці потужно впливають на нашу країну. Останнім часом усе більше говорять про світову фінансову кризу. Ще один привід для стурбованості українців, наляканих рекордною минулорічною інфляцією.
У світі ж відбувається ось що. Світова фінансова криза, як її ще назвали деякі аналітики, розпочалася 21 січня. Цього дня азійські та європейські фондові ринки втратили по декілька відсотків. Це означає, що вартість акцій упала на десятки мільярдів доларів. Криза прийшла зі США, найбільшої економіки світу. Наступного дня американська Федеральна резервна система — аналог нашого Нацбанку — суттєво знизила облікову ставку. А це призводить до здешевлення кредитів, тож більше фірм можуть покращити становище за допомогою позичених коштів. Водночас Конгрес ухвалив рішення виплатити американським родинам допомоги на суму $150 млрд. Додаткові доходи, а відповідно й витрати, також мають "оживити" американську економіку. 23 січня основний фінансовий індекс США — Доу-Джонс — знову почав зростати.
Кризу було не подолано, а відкладено на невизначений термін. Прямих причин тієї ситуації кілька, проте коріння її — у минулорічній американській кризі на ринку житла. Загальніше — рівні контролю над тамтешнім фінансовим ринком.
Загроза кризи нависла над американською економікою ще на початку нового тисячоліття, а особливо після терористичних атак. Для недопущення її Федеральна резервна система значно зменшила кредитні ставки і наповнила економіку грошима. У банків збільшилася можливість видавати кредити. При цьому майже всі "якісні" клієнти були забезпечені позиками. Тому банки почали видавати кредити людям, які мали менше можливостей їх повернути — безробітним, новоприбулим мігрантам тощо. Кошти видавали, насамперед, під житло: якщо клієнт не погасить кредит, банк зможе продати його будинок і у такий спосіб повернути борг. Тож попит на житло значно зріс, тоді як пропозиція залишилася майже незмінною. Ціни на нерухомість пішли вгору.
Вийшла непрозора піраміда: одні фонди мають цінні папери інших, що в свою чергу спираються на треті
Побачивши таке, банки почали видавати кредити на житло ще активніше. Коли ж торік стало зрозуміло, що значна частина цих низькоякісних іпотечних позик ніколи не буде повернена, роздування бульбашок на ринку нерухомості зупинилося. Інвестори почали масово йти з нього. Річ у тім, що банки задля підстраховки продавали пакети однорідних іпотечних кредитів іншим фінансовим установам, а ті під ці облігації випускали інші цінні папери і так далі. Це призвело до того, що з одного боку навіть облігації під "якісні" іпотечні кредити упали в ціні, а з другого — багато фінансових інструментів виявилися прив"язаними до нерухомості. Вийшла така собі непрозора піраміда: одні фонди мають цінні папери інших, що у свою чергу спираються на треті і так далі. Тому обережні інвестори про всяк випадок продають частку своїх цінних паперів — на якомусь кроці вони можуть бути зав"язані на житлові кредити. Саме непрозорість зв"язків активів фінансових фірм між собою і є справжньою причиною нестійкості фондового ринку США. А через нього — і всього світу.
Ясно, що пожежними діями американців якісно ситуацію не зміниш. Що ж може принести Україні можливе подальше розгортання фінансової кризи?
Насамперед, скоротяться світові інвестиції, відповідно й будівництво. А саме в ньому використовують головну продукцію українського експорту — понад 40% його становлять чорні метали та вироби з них, від куточків і арматури до труб. Якщо зменшення обсягів будівництва відбудеться, це призведе до зменшення попиту та зниження цін. На українських металургійних і пов"язаних із ними підприємствах зарплати більше не зростатимуть.
Другий важливий вплив зменшення інвестицій — погіршення умов отримання компаніями зовнішніх кредитів. Українські банки активно кредитували населення та бізнес коштами, запозиченими на світових ринках капіталу. Якщо цього року вони змушені будуть спиратися переважно на внутрішні джерела фінансування, то ми побачимо досить суттєве скорочення пропозиції кредитів і, можливо, зростання кредитних і депозитних ставок.
Може дещо знецінитися гривня. Хоча нині вона лишається значною мірою недооціненою, через що періодично з"являються розмови про ревальвацію, під час кризи інвестори можуть прагнути за будь-яку ціну вивести свої кошти з країни. Це зумовить тенденцію до здешевлення української валюти, додатково підсилене падінням доходів від експорту.
Однак розгортання світової кризи цього року малоймовірне. Рано чи пізно вона станеться, більшість аналітиків прогнозує її на 2010–2012-ті. Але боятися уже сьогодні українцям не варто.
8 
35413
Коментарі