Однією з причин революційних заворушень у країнах Північної Африки експерти ЮНЕСКО назвали невідповідність системи освіти потребам економіки. Адже людина вчиться по 12–13 років, починає торгувати фруктами, йде у тіньовий сектор і заробляє украй мало.
— Українська система освіти також не відповідає розвитку економіки, — вважає голова Агенції розвитку освітньої політики Людмила Паращенко, 47 років. — Основний недолік державних стандартів освіти, прийнятих 2004-го, — академоцентризм. Теоретичні знання відірвані від життєвої практики. Акцент роблять на багажі знань, яким колись, можливо, вдасться скористатися. Тобто вчимося їздити на велосипеді за партою. Хоча заскладну для сьомого класу біологію можна було б вивчати у парку, на фермі, спостерігаючи за рослинами і тваринами. У сучасних стандартах не вказано, що учень має вміти робити доповідь, триматися на публіці, працювати у команді над вирішенням якогось завдання. А це одні з ключових компетентностей, яких вимагають і Рада Європи, і ЮНЕСКО.
Школа готує усередненого абітурієнта вищого навчального закладу. Але ж не всі мають змогу й повинні стати студентами. Користі для економіки від такої школи мало. Треба оцінити, які фахівці будуть затребуваними через 15–20 років, і відповідно міняти зміст освіти. В Україні вже бракує молодших спеціалістів. Але не просто робітників із молотками. Потрібні оператори автоматизованих систем, навчені керувати роботами, великими технологічними комплексами.
Для зміни державного стандарту освіти зібрали робочу групу при Міністерстві освіти та науки. Але є сумніви у продуктивності такої роботи. Кожен учитель чи науковець зорієнтований на свій предмет. Тому вони не підуть на скорочення годин викладання фізики, хімії чи літератури. Економічний потенціал школярів мали б обраховувати відповідні фахівці, а не ентузіасти.
8 
35413
Коментарі