— Російська загроза нікуди не ділася. Якби не вибори (31 березня 2019 року, кампанія стартує за три місяці. — ГПУ), ми б попросили Верховну Раду продовжити воєнний стан, — говорить президент України 53-річний Петро Порошенко 26 грудня. Під час засідання Ради національної безпеки й оборони оголосив про завершення воєнного стану.

Указ про його введення підтримав парламент 26 листопада. Напередодні російські прикордонники напали на українські кораблі в нейтральних водах Чорного моря. Захопили судна "Бердянськ", "Нікополь", "Яни Капу" та взяли в полон 24 моряків.

— За цей місяць провели величезну роботу. Значно скоротили термін бойового злагодження, доукомплектували Збройні сили за рахунок резерву першої черги й відправили у військо нову техніку, — додає Порошенко.

Особливий правовий режим запровадили в 10 областях: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській. Також обмежили в'їзд-виїзд російських чоловіків віком 16–60 років. Провели збори резервістів. Усі силові структури перевели на посилений режим служби. У Міністерстві внутрішніх справ створили оперативний штаб.

— Продовження воєнного стану було реальним лише за відкритого наступу Росії. Цього не сталося, — каже політолог Олександр ­Палій, 44 роки.

— Воєнний стан допоміг мобілізувати державу для захисту від зовнішнього ворога — не тільки військових, а й апарат чиновників. Люди зрозуміли, що загроза не є примарною. Контррозвідувальна робота наших спецслужб значно спростилась, перевіряти сумнівних людей було легше. Частково убезпечилися від внутрішніх провокацій.

— Особливий режим був об'єктивною реакцією на посилення російської агресії, — коментує колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко, 65 років. — Ворог зібрав велику кількість техніки на кордоні. У разі нападу Україна не змогла б протиставити одразу потрібну кількість військових. А так ми підготувалися. При цьому громадяни майже не відчули це на собі. Їхнє життя не змінилося.

Опрацювали велику кількість планів та сформували стратегію захисту на випадок масштабної атаки РФ. Збройні сили привели в повну бойову готовність. Під час нападу вони могли одразу діяти і знали, що саме потрібно робити. Військово-промисловий комплекс посилили, збільшили кількість робочих змін і масштаби виготовлення продукції. У першу чергу це стосується засобів протиповітряної оборони та комплексів радіо­електронної боротьби.

Підготували резервістів. У кожній області укомплектовані бригади територіальної оборони, готові до захисту. Варто було запроваджувати воєнний стан на всій території України терміном на два місяці, як і пропонувала Рада нацбезпеки й оборони. Це дало б змогу підготувати армію ще краще.

За місяць перевірили 250 тис. військових резерву, говорить воєнний експерт 46-річний Михайло Самусь виданню "Ліга нет". Це означає, за потреби українська армія зможе подвоїтися всього за добу.

×