— Маємо нову холодну війну. Це визнають навіть найбільші оптимісти, — каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 52 роки.
14 квітня о четвертій ранку за київським часом президент США 71-річний Дональд Трамп віддав наказ збройним силам завдати ударів по об'єктах у Сирії, де виготовляють хімічну зброю. До операції приєдналися військові Британії та Франції. Рішення міжнародна коаліція ухвалила після того, як сирійські урядові сили застосували хімічну зброю — хлор і зарин — у місті Дума 7 квітня. Тоді загинули до 150 людей, від 500 до тисячі осіб постраждали.
Близько 100 снарядів випустили по військовому аеродрому Меззе, базі зберігання хімічної зброї в районі Масьяфа в провінції Хама. Також — по комплексу науково-дослідного центру в Барзах і Джамрає під Дамаском, столицею Сирії.
Удари наносили два кораблі військово-морських сил США з Червоного моря, американські винищувачі з боку Середземного моря й стратегічні бомбардувальники. Британські бойові літаки "Торнадо" запустили крилаті ракети "Тінь шторму".
Про трьох загиблих від обстрілу мирних жителів повідомило сирійське урядове інформаційне агентство "Сана".
Системи протиповітряної оборони Сирії збили 71 із 105 випущених ракет, відзвітували російські ЗМІ після атаки. Союзники стверджують, що вони не збили жодної. Випустили 40 некерованих після обстрілу. Міноборони РФ заявило: його війська участі в бою не брали. Начебто ракети США та союзників не входили до зони відповідальності російських протиракетних комплексів у Сирії. Хоч напередодні Кремль обіцяв збивати всі ракети, які будуть летіти в тому регіоні.
Москва засуджує напад на Сирію, заявив президент РФ Володимир Путін.
"Американські військові та їхні союзники нанесли точкові удари по сирійських військових об'єктах і показали свою реакцію на використання хімічної зброї режимом Асада. Агресивні заяви Кремля, завдяки військовій допомозі якого продовжує існувати сирійський режим, не змогли зупинити справедливого покарання" — прокоментував секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов, 54 роки.
— Росія не змогла реалізувати свій намір, з яким ішла до Сирії, — продовжує Ігор Семиволос.
— Вона хотіла перегорнути сторінку після захоплення Криму. Намагалася зіграти такий же фінт, як після 1939-го, коли стала союзником Німеччини (ідеться про розподіл Польщі. — ГПУ). Цього не сталося. Натомість Москва стала міжнародним ізгоєм. Отримає нові санкції через дії сирійського президента. Однак вже не може відмовитися від нього. У Кремлі розуміють: втягнулися у війну, яку неможливо закінчити військовим шляхом. Буде політичне рішення. Це відставка Асада, вибори і створення нової конституції. Класичний шлях виходу з затяжної громадянської війни. Ключова проблема — росіяни не хочуть здавати Асада. Через це отримують на горіхи.
Коаліція підвісила сирійський режим на гачок. І вже не зніме.
Який сигнал отримала Москва від Вашингтона?
— Стався витік інформації, нібито коаліція розглядала ще й можливість удару по російських цілях. Сигнал зрозумілий: цього разу ми вас не чіпали, але якщо події розвиватимуться, як і раніше, атакуємо. Москві на це відповісти нічим.
Удар не призвів до кардинальних змін у сирійській громадянській війні. Не забезпечив стратегічної переваги одній зі сторін. Проте показав: на дії росіян, іранців та Асада вже не дивитимуться крізь пальці.
Що це змінює для України?
— Сирія — один із театрів бойових дій Росії проти цивілізованого світу за встановлення вигідного їй міжнародного порядку. Поразки там ослаблюють Москву й відволікають від України. Показують, що Росія не готова до серйозних бойових дій. Зрозуміло, у Путіна є ядерна кнопка — чинник стримування для всіх сторін. Однак Захід демонструє, що, крім ядерної зброї, має великий арсенал для болісних ударів. 2014 року нам висловлювали глибоке занепокоєння та моральну підтримку. А тепер ми бачимо сформовану антиросійську коаліцію зі Сполученими Штатами на чолі. Що нам і потрібно для перемоги над РФ.
2 
35413
Коментарі