середа, 20 лютого 2008 16:01

Яка їжа не шкодитиме здоров"ю

  Анатолій Подрушняк: ”Перевагу слід надавати продуктам з меншим терміном придатності”
Анатолій Подрушняк: ”Перевагу слід надавати продуктам з меншим терміном придатності”

Заступник директора Інституту екогігієни і токсикології Анатолій Подрушняк, 57 років, не радить купувати будь-що на стихійних ринках.

Наскільки безпечні добавки, консерванти, наповнювачі, штучні барвники, які широко використовують для подовження терміну придатності продуктів?

— Якщо вони пройшли відповідну експертизу, то розробляється регламент їх безпечного використання. Дається перелік продуктів, у яких добавки чи барвники можна застосовувати, а в яких категорично ні. Але в будь-якому разі збільшення хімії у продуктах турбує. Навіть якщо вони безпечні, кількість у певний момент може перейти в якість.

Зі вступом України до СОТ кількість продуктів із добавками збільшиться. Вітчизняні виробники змушені їх використовувати, інакше продукція не буде конкурентноздатною.

У нас часто варену ковбасу продають тиждень — до наступного завозу. Її можна купувати?

— Раніше така ковбаса мала термін придатності 36 годин. Але сьогодні у світі панує диктат супермаркетів. У багатьох країнах їхні власники ініціюють зміни до законодавства. Продавці диктують виробникам, які мають бути терміни придатності, розфасовка, упаковка тощо. Їм головне, щоб продукція була гарна на вигляд і добре пахла. А вміст не цікавить. Ковбаса, що лежить тиждень, загалом безпечна. Інша справа, що перевагу надавати слід продуктам із меншим терміном придатності. Це гарантія того, що в них менше хімії.

Як впливає на здоров"я вживання чіпсів, гамбургерів, закордонних фруктів і солодощів?

— Усі ці фаст-фуди, макдональдси, чіпси — це не харчування, а перекус. Їх можна собі дозволити лише інколи, якщо нема можливості нормально поїсти.

Організм людини традиційно звикає до того, що її оточує. Якщо ми не їли папайї протягом своєї еволюції, то вона для нас і нашого шлунку — лиш екзотика. Не слід випробовувати себе на цих фруктах. Можуть виникати алергійні прояви й розлади. Це особливо небезпечно для дітей. Тому якщо на столі з"являється щось нове, куштувати його треба обережно.

Найкраще їсти те, що росте у нас споконвіку: вишні, яблука, груші, сливи, полуниці. Вони і звичні, і смачні, і поживні. А заморські ласощі можна скуштувати, щоб себе потішити.

Кажуть, що кока-кола та інші види газованих напоїв спричиняють хвороби — зокрема відкладання каменів у нирках...

— Статистичні й епідеміологічні спостереження такого не виявили. Але декому від кока-коли ставало зле. Бо різні напої містять речовини, які можуть бути для окремих людей шкідливими.

Свого часу у нас випускалися чудові напої — ситро, лимонад, крем-сода. Вони готувалися на цукрі, натуральних компонентах і всім підходили. Нині компанія "Кока-кола" і у нас почала випускати місцеві напої з додаванням соків. Бо зрозуміла, що кока-кола — це не той напій, який повністю завоює нашу прихильність.

Щодо газованих напоїв, хочу висловити деякі застереження. Дехто погано сприймає ігристі вина, шампанське, шипучки. Хтось не переносить газованість вуглекислим газом. Він має бути чистий, а цього можна досягти лише на великих заводах. Місцеві виробники забезпечити цього не здатні. Отож там можуть бути домішки інших газів та важких металів.

Тепер почали робити напої для молоді з невеликим вмістом спирту — до восьми градусів. Ром-кола, бренді-кола тощо. Дослідження засвідчили, що щури від таких напоїв удвічі швидше стають алкоголіками.

Що вибрати: курку, що продає бабуся на стихійному ринку, чи заморожені "ніжки Буша"?

— Ризики є в обох випадках. Якщо "ніжки Буша" продають у супермаркеті, то вони пройшли експертизу й отруїтися ними неможливо. Хоч користі від них, як і від вирощених технологічним способом на птахофабриці бройлерів, мало. Від курки, що продається на дорозі, шансів отримати якусь заразу більше. Але якщо ви впевнені, що вона виросла на свободі й свіжа, то за поживними властивостями така значно краща.

Раніше варена ковбаса мала термін придатності 36 годин

Загалом не раджу купувати будь-що на стихійних ринках. Вони мають бути облаштовані, а вся продукція проходити санітарний контроль.

Нині у містах просто на вулицях печуть чебуреки, готують шаурму і кури-гриль... Чи  задовільна їхня якість, і хто має це контролювати?

— Контролюють їх санітарна і ветеринарна служби, комітет із захисту прав споживачів. Щоправда, не завжди цей контроль дієвий. Про якість продукції можна сказати, лише скуштувавши її. Втім, коли виробник задля отримання більшого прибутку протягом дня не міняє олію, в якій смажать пиріжки, то маємо перегріті жири, канцерогенні речовини, змінений кислотний склад тощо.

Нещодавно законом "Про якість та безпеку харчових продуктів" відповідальність за якість покладено на виробника. А до того можна було спекти якісне тістечко, провести його через експертизу, отримати документ, а далі — роби, що хочеш. Бо держава видала папірець, що воно хороше.

Чи багато в Україні продуктів, фальсифікованих під марки відомих фірм ?

— За останні 30 років прямих фальсифікатів виявлено небагато. Інколи до нас звертаються правоохоронні органи з фальсифікованими напоями — саморобним вином, коньяком тощо. Бачили ми й вино, зафарбоване бузиною або зроблене без винограду.

У нас розповсюджено інше явище. Скажімо, завод випустив нову горілку, вона пройшла експертизу. Але після першого розливу практично залишається тільки назва і форма пляшки. Це не можна назвати фальсифікатом, бо марка та сама. Але продукт уже іншої якості.

Останніми роками у світі з"явилися генетично модифіковані продукти. Чи є гарантія, що ми їх не вживаємо?

— І в нас є продукти, що містять компоненти модифікованих організмів. Це можуть бути ковбаси, цукерки, тістечка, торти, чіпси, де є соя, крохмаль, пшениця, картопля з такими організмами.

Світовим співтовариством визначено, що дозволені лише ті продукти з модифікованими організмами, що за біологічним кодом еквівалентні нормальним. Поки що ніде у світі не доведено, що такі харчі небезпечні. У деяких людей вони можуть викликати алергію, але таке буває й від звичайного апельсина.

Генетично модифікованих організмів має бути в продукті не більше 0,9%. Продукція з розвинених країн цим вимогам відповідає. А от контрабанда із третього світу може містити недосліджені модифіковані організми, здатні шкідливо впливати на генетику, органи травлення, обмінні процеси тощо.

Зараз ви читаєте новину «Яка їжа не шкодитиме здоров"ю». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі