— Їхала якось у таксі на день народження подруги і загубила телефон. Що мобілки немає, побачила вже в кафе. Ну, думаю, всьо, пропала. Почала дзвонити на свій номер, гудок ішов. Думаю, або хтось украв і не викинув картку, або дома десь. А ж тут хвилин через 20 підходить таксист, який мене віз, і віддає телефон. Сказав, щоб такі дорогі цяцьки більше не губила. Тепер усю дорогу в таксі сумочку в руках тримаю, — розказує уманка Олеся Гончарова, 23 роки.
Найчастіше пасажири забувають у таксі мобільні телефони, гаманці, парасольки, одяг та їжу.
— У десять вечора забирав клієнтку з ресторану, вона запізнювалася на автобус. На автовокзалі вибігла. Дивлюся, а на передньому сидінні гаманець лежить. Усі сідали назад, спереду сиділа тільки ця дівчина. Заглядаю в кушельок, а там 200 доларів, 300 чи 400 гривень, карточки. Поклав його в бардачок. Мені всі казали, щоб потратив ті гроші, що дівчина була п'яна і не вернеться. Але я не потратив. За тиждень клієнтка найшла мене. Я їй віддав усе, сказав, щоб перерахувала. Вона не рахувала, просто витягла 100 доларів і дала мені, — розказує водій таксі уманець Олег, 33 роки.
Таксист 32-річний Андрій Косенко із рукавичок, забутих у його таксі, зібрав цілу колекцію.
— Більшість жіночі, — розповідає. — Є кілька фірмових пар. Гублять переважно шкіряні, але буває, що і звичайні. Штук п'ять без пари — тільки на одну руку. Я їх не викидаю, бо думаю, може, хто згадає і шукатиме. Було таке, що в день три пари губили. Часто забувають пакети з магазинів. Якось віз сімейну пару з базару, у них багато пакетів було, дещо взяли і в салон. Завіз їх, а тоді поїхав до батьків дружини. Теща не зразу поняла, що то за пакет жіночої білизни в мене на задньому сидінні. Лаялася, то мене тесть урятував, бо й сам колись таксував. За тим пакетом вернулися швидко.
Іноді забувають домашніх тварин.
— Було таке, що жінка везла кота з клініки, він під наркозом був, у коробці лежав сумирно. Вона вийшла, я поїхав. А тоді дивлюся — кіт у коробці в машині лишився. Гарний такий, пухнастий, мабуть, із дорогих. Хазяйка про кота згадала, вернулася. Ще й чайових мені дала, що не викинув тварину, — розказує уманський таксист Сергій, 26 років. — А якось возив сімейну парочку — обоє любили гульнути. Завжди щось губили по п'яні в таксі. Якось він зловив її, як у таксі сідала, то так потяг із машини, що вона сапоги оставила. Надворі дощ такий лив, не знаю, як боса додому йшла. За сапогами так і не прийшли, ще й досі в багажнику в мене лежать.
— А в мене клієнтка заснула в салоні, — каже Олексій Гнітецький, 40 років. — Дівішнік якийсь був, я всіх дівчат порозвозив, їх так багато було, а остання на Пушкіна просила завезти. Доїжджаємо, а вона спить, я її будити — куди там, не встає, перепила. Узяв дівчину на руки і носив попід хати, щоб хтось упізнав.
Найбільше речей гублять у святкові дні.
— Пік припадає на новорічні свята. Баришні багато гублять на 8 березня. Я всі речі віддавав людям, бо вони дзвонять на базу і кажуть, що забули. Один особистий замовник забув сумку з документами. Повертався додому п'яний. У сумці були водійські права, паспорт, десь до тисячі гривень. Я людину знав, то подзвонив і повернув усе. Він дав 10 гривень у знак благодарності, — розказує таксист із Черкас 40-річний Юрій Левченко.
3 
1
Коментарі