У школі-інтернаті для дітей із фізичними та розумовими вадами в селищі Бабанка Уманського району за парти сіли шість першокласників. Це 46-й набір до закладу.
Батьки привезли дітей за кілька днів до 1 вересня.
— На лінійці мої першачки декламували вірші. Розучували їх разом зі старшокласниками, — каже класний керівник першого класу Валентина Ширяєва, 56 років.
У класі два ряди парт, шафа з іграшками і книжками. 7-річний Артем Гоюнов із Катеринопільського району розглядає з однокласниками підручники.
— У мене сьогодні форма нова. І туфлі з довгим носком, — хвалиться хлопчик і відкриває буквар. — Ось "А", а це "О" і "М".
У школі навчаються 120 дітей з усієї Черкащини. Після уроків з ними займаються два вихователі: один відповідає за зовнішній вигляд учнів, другий — за підготовку занять. Уночі дітлахами опікується няня. Одягом, приладдям та підручниками школярів забезпечує держава. Вони отримують п"ятиразове харчування із солодощами. Мед, молоко та фрукти інтернат має із власного господарства.
— У нашій школі уроки по 30 хвилин, — розповідає вчителька. — Оцінок спочатку не ставимо. Якщо дитина все зробила правильно, то отримає в зошиті усміхнене сонечко, якщо є неточності — похмуре, а як зовсім погано, то малюю хмаринку.
8-річна Настя та 9-річний Іван Власюки беруться за руки й ідуть на лінійку. Трохи соромляться. Настя має нести дзвоника.
Випускники дарують першокласникам м"які іграшки та шкільне приладдя. Під аплодисменти малих проводжають на перший урок.
— Більшість дітей із неблагополучних родин. Буває такі приходять, які не вміють ложки тримати та шнурка зав"язати, — зітхає Валентина Ширяєва. — Є в нас і ті, чиї батьки теж нашу школу закінчували. Наприклад батько 6-річного Ярослава Кулініча вчився в нашій школі, а тепер сина привів. Ярикові старші брат і сестра теж у нас.
4 
35413
Коментарі