Уперше черкащани можуть побачити 133 копії документів, кримінальних справ, свідчень очевидців про голод 1933 року. Збирали їх сім років. Виставку під назвою "Часи відчаю. Голодомор 1932–1933 років на Черкащині" відкрили минулого четверга в Черкаському краєзнавчому музеї до 75-ї річниці Голодомору. Триватиме вона до кінця місяця.

Над збором матеріалів працювали Державний архів Черкаської області й обласне управління Служби безпеки України.

Директор Державного архіву області Тетяна Клименко каже, що ці документи досі не були оприлюднені.

Як збирали відомості про Голодомор?

— Усі документи зберігалися в нашому архіві та в управлінні СБУ. Складно було через те, що вони дуже непрості для прочитання. Не все можна зрозуміти. Ми знайшли документи місцевої влади про хлібозаготівлю, про боротьбу з куркулями. Рапорт про неможливість проведення посівної через масову смерть робітників від голоду. Кримінальні справи про канібалізм. Заяви людей про відмову виходити на роботу, бо опухли ноги. Накази відбирати учительські паї. Тобто знищували не лише селян, а й інтелігенцію.

Які дані найбільше вразили?

— Кримінальна справа проти 55-річної жительки села Коротине Шполянського району. Вона вбивала людей, їла з малолітнім сином їхнє м"ясо. Решту смажила й продавала на базарі. Так само чинила і з померлими тваринами. На допиті хлопчик зізнався, що "мама убила комсомольца. Мясо ели и продавали на рынке". Жінку засудили до п"яти років концтаборів.

Яка статистика смертності під час Голодомору по Черкащині?

— Не можна сказати, що якийсь район зазнав більше втрат, а якийсь менше. Постраждали всі однаково. Були села, в яких живими лишилося по кілька людей. Інші померли. Точних відомостей немає. Але, наприклад, ті документи, які в нас є, свідчать, що в Безпальчому Драбівського району померло 828 чоловік, у Лебедині Шполянського району — 1665, у Заліському Тальнівського району — 1100 осіб. За офіційними даними, в області померло 300 тис. населення.

×