Зранку 9 серпня на подвір"ї Музею трипільської культури в селі Легедзине Тальнівського району виставили стіл із табличкою "реєстрація". Поряд — кругла сулія горілки, пампушки, сало та банка квашених огірків. Має розпочатися толока.
Директор заповідника "Трипільська культура" 45-річний Владислав Чабанюк скликав друзів із усієї України, щоб накидати глиною стіни реконструйованої трипільської хати.
Дівчина реєструє приїжджих. Кожному наливає чарку самогону. Жінки закушують пампушками, чоловіки — салом та огірками. Дехто хоче перереєструватися. Їм не відмовляють. Під кінець у зошиті — 95 записів. Люди приїхали з Києва, Черкас, Вінниці, Тального, Умані.
Неподалік столу замішана ґраса — суміш соломи, глини, полови й води. Ще далі — дерев"яна трипільська хата й гончарна майстерня. Над покритою очеретом хатою вітер розвіває чорний прапор із написом: "Першого — не зупиниш, останнього — не доженеш. 12 кавполк махновської армії". Стяг — копія того, з яким 1919 року до Легедзиного в"їжджали махновці.
До мікрофона підходить Владислав Чабанюк. Його запитують про прапор. Каже, що держава не виділяє коштів на трипільський заповідник, хати руйнуються.
— Будівництво вирішили закінчити громадою. А якщо громадою — значить, махновський стяг, — сміється Чабанюк.
Запрошує до слова голову Тальнівської райдержадміністрації Юрія Свідерського. Він відмовляється:
— Я приїхав працювати, а не говорити.
Зв"язаною мотузками драбиною на другий поверх хати лізуть жінки 50–60 років. Вони вміють накидати вальки на стіни. За ними — фотографи. Свідерському дають мішок. Зі своїм першим заступником Анатолієм Комаром він подає глину.
За півгодини кожен знаходить собі роботу. Дівчата в національних костюмах, студентки Києво-Могилянської академії, місять ґрасу. Вони закотили спідниці вище колін. Вітер розвіває полову. Кидає її ґрасувальницям в очі.
До шостої вечора стіни та фронтони готові. Дехто йде купатися в ставку. Інші миються біля бочки. У дворі ставлять столи. Подають борщ, кашу з м"ясом, горілку. По черзі співають артисти місцевого гурту "Ойра" та "Гуляй-города" з Києва.
Режисер аматорської кіностудії "Мальва" Микола Кулик демонструє на екрані змонтований ним фільм про толоку. Гості впізнають себе, сміються. Пізнього вечора починають роз"їжджатися. Дехто залишається ночувати.
Заповідник "Трипільська культура" входить до маршруту "Золота підкова Черкащини".
8 
35413
Коментарі