У вихідні друзі запросили мене за місто порибалити. Погодився з радістю, бо вже давно не відпочивав на природі. Завжди рибалив на ставках, коли приїжджав до батьків у село, а на Дніпрі — ніколи. Та й вудок удома не мав. Вирішив із такої нагоди купити вудку на ринку.
Іду між рядами. Дивуюся, що на базарі з"явилися продавці зброї. Газові пістолети розкладені, як помідори на лотках. Раніше такого не було.
Підходжу до однієї ятки, роздивляюся мисливський ніж. Поруч стоїть хлопчина років 16 й тримає у руках пістолет. Поглядом стежить за продавцем. Той саме щось розповідав черговому покупцеві. Коли бачу, хлопчина ховає пістолет під футболку і йде геть.
Продавець прив"язував мотузками пістолети
Не думаю ні про що, біжу за ним. Хапаю, викручую руки. Підводжу до продавця, задираю футболку. Дядько аж рота роззявив. Залишив злодія продавцеві, сам пішов по вудку. Повертаючись, вирішив ще раз пройти повз те місце. Продавець прив"язував мотузками пістолети, похнюплений хлопець стояв поряд і чекав міліціонерів.
На риболовлі про рибу не думав. Перед очима все стояв хлопець із пістолетом. Хіба випадково я за стільки років надумав купити вудку і помітив того хлопчину? Якби не ланцюжок випадковостей, імовірно я міг би зустрітися з ним в інший час і в іншому місці. І хто зна, чи вистачило б мені тоді сміливості.
2 
35413
Коментарі
1