Спортивні велосипеди трьом найкращим працівникам міської ради вручив черкаський мер 43-річний Сергій Одарич.
Подарунки отримали працівник прес-служби Сергій Оксаниченко, Наталія Погоріла з екологічної інспекції та заступник директора муніципальної інспекції Ігор Кита. Найкращих відзначатимуть щомісяця.
26-річний Сергій Оксаниченко живе у мікрорайоні Митниця. Випробує велосипед на стадіоні школи №34. Тримає подарунок на балконі.
— Останнім велосипедом у мене був дитячий "Десна". Ось такий, як у цієї дівчинки, — показує на школярку, що катається неподалік. — А тут зразу спортивний байк! Його не можна повністю назвати професійним, швидше наполовину. Першим ділом відрегулював висоту сідла. Якщо цього не зробити — болітиме спина.
Сергій не очікував, що його нагородять.
— Я працюю в прес-службі міськради, тому займався озвученням заходу. Коли це раптом міський голова каже голосно: "Оксаниченко". Я перелякався, думав, що з озвучкою щось не так. Коли це мені велосипед вручають! Довго не міг відійти від шоку. Подзвонив батькам, вони спочатку не повірили.
У магазинах гірські велосипеди, подібні до подарованого, коштують від 1300 до 1400 грн.
Сергій планує діставатися велосипедом на роботу. Їхатиме вул. Героїв Сталінграда, потім звертатиме на бульв. Шевченка.
— Це дуже зручно та модно. Уся Європа пересіла на велосипеди. Мені, правда, трохи звикнути треба. На моєму байкові сім передач. Перемикач передач солідний — японська фірма "Шимано". Ось нові дискові гальма, — показує. — Вилка переднього колеса з амортизатором. Ігореві Киті дістався велосипед із двома амортизаторами, а мені з Наталею — з одним. Але це випадково. Ведучий називав прізвища, а мер брав найближчого велосипеда.
Прошу в Сергія дозволу проїхатися. Зразу відчуваю, що сідло для мене зависоке. На поворотах за звичкою пробую гальмувати педалями. Вони легко прокручуються назад. Після першого кола зупиняюся. Боюся зламати подарунок.
Черкасець 28-річний Станіслав Польовий кілька років їздив містом лише велосипедом:
— У принципі гірським кататися в місті можна. На Митниці я, бувало, розганявся до 60 кілометрів. Водії тут культурні, не підрізують.
Цьогоріч Польовий ще не виїздив.
— Закинув я це діло. Черкаси абсолютно не пристосовані до їзди велосипедом. Не те що частково, а взагалі не готові. Розміток велосипедних нема, місць для парковки теж. Примкнути ніде.
Коментарі