"Продамо міську баню — розрахуємося з вами"

 

— У нас прибрали лише напередодні Дня міста. 2 години вигрібали сміття навколо контейнерів, — говорить 53-річна Галина Кудій. Живе в одній з багатоповерхівок у центрі Сміли. 13 вересня по обіді на зупинці чекає маршрутку. Місцеві кажуть, що комунальники тижнями не вивозять сміття. — Це ще добре, що мусорні баки загороджені парканом, так би по всьому дворі валялося. Знайомі казали, що в районах Кут і Радіозавод сміття на дорозі лежить.

У Смілі його вивозять працівники місцевого Житлово-комунального господарства. Через відсутність техніки та фінансування сміттєвози приїжджають раз на два тижні. У центрі прибирають частіше.

— Сміття у місті отак, — проводить чорним нігтем під підборіддям комунальник у засмальцьованих джинсах. Називається Сергієм. Вантажить сміття біля гаражів на Радіозаводі. — Не знаю, що наша влада собі думає. Про нові машини ми і не мріємо. Хоч би дали гроші на ремонт старих. На контейнеровоз поставити двигун — треба 5 тисяч. На цьому тижні взагалі чотири дні простояли, бо не мали бензину. Нас автобус на роботу привозить у пів восьмого, я перевдягаюся і чекаю по 2 години, доки пальне дадуть. На нашому підприємстві дурдом. Директор хоче брати собі замєстітєля. Ну, на холеру нам ще один? Заму зарплатню будуть платити, а нам — ні. І вони ж, вибачайте, отримують більше ніж ми, разів у п'ять-шість. За місяць грузчику платять 800-900 гривень. Водію — 1200-1300. Останні півроку дають тільки по 200 гривень у місяць. Керівництво 10 років обіцяє: "Продамо міську баню — розрахуємося з вами". Головний інженер питає у начальства: "Що людям сказати?". Йому відповідають, щоб знов за баню казав.

Біля купи сміття на вул. Філатова гальмує старий сміттєвоз із потрісканою блакитною фарбою на кабіні. З вікна виглядає водій 33-річний Олександр.

— Гляньте на мою машину: торохтить, не має гальм, резина лиса, двері іржаві, сходинка висить відірвана. Треба колесом дертися, щоб у кабіну залізти. Можна було б заварити, але вже немає до чого, все повідпадало. Як вона стільки років їздить, не розумію. Наймолодше авто на підприємстві 1984 року випуску. Спецодягу не маємо, рукавиці вибиваємо з боєм. Начальство каже, шоб нікому про зарплатню не розповідали. Їх не цікавить, що в нас жінки і діти голодні.

До смітника із синім пакетом іде Любов Компанієць, 56 років. Вона у довгій широкій спідниці, тримає рожевий "Самсунґ". Кидає пакет у купу сміття на дорозі.

— Докотилися, нема як до контейнера підступитися. Скоро прямо з вікон будемо хлам сипати. Раніше машина приїздила у середу і п'ятницю, а тепер як раз у місяць заберуть сміття — добре, — говорить. — Чекають свят та форс-мажорів. Дивно, як це криси ще не завелися.

У міській раді коментувати ситуацію відмовляються. Кажуть, що вирішать проблему зі сміттям за кілька місяців.

×