"Кажуть, ми нічого не робили. Але як не робили? Продукцію виготовляли, вона продавалася. Перед вереснем дали по 150 гривень лише виробничим цехам. Один сміх! Хіба за них збереш дитину до школи? — обурюється біля прохідної уманського відкритого акціонерного товариства "Вітаміни" 40-річна жінка. Просить не називати її ім"я — щоб не було проблем на роботі".
Востаннє на заводі отримували зарплату за червень. Минулого четверга 27 вересня робітники пішли поговорити з директором.
— Я це бачила через вікно, — говорить працівниця заводу, яка теж відмовляється називати ім"я. — Люди сиділи біля кабінету директора з молотками, стукали об підлогу, вимагали виплатити гроші. Директор відмовлявся. А один робітник перегородив трактором дорогу "тойоті" директора.
Кореспондент "ГПУ" потрапив на завод 28 вересня. Директора Андрія Франчука на місці не було. На розмову погодився голова профкому 61-річний Георгій Галанцев.
— Це був стихійний виступ через масове невдоволення. Виробництво не зупинялося. Після розмови з керівництвом люди пішли працювати, — розповідає Георгій Володимирович. — Заборгованість перед робітниками дійсно є, це 150 тисяч гривень за липень та 350 тисяч — за серпень. За вересень ще рано говорити. Виплата має відбутися 16 числа. Гроші завжди давали з затримкою.
28 вересня "Вітамінці" вимкнули газ — за несплату. Наступного тижня обіцяють відключити електроенергію.
— Жахливо, що готову продукцію вивозять, а сировину не завозять, — продовжує голова профкому. — Далі завод зупиниться.
"Вітаміни" заснували 1953 року. На заводі працювали 1 тис. 140 осіб. У Союзі він був одним із перших із виробництва вітамінів. На його базі 1994-го створили акціонерне товариство. Завод перейшов у приватну власність. Нині в його штаті 305 робітників. Із п"яти цехів працюють два.
Хто власник заводу, робітники точно не знають. За чутками, він належить колишньому зятю Леоніда Кучми Ігореві Франчуку. А нинішній директор заводу Андрій Франчук — його родич.
Хто власник заводу, робітники точно не знають
Зв"язатися з директором "Вітамінки" не вдалося. Голова профкому каже, що до 7 жовтня той у відрядженні. Зазвичай з"являється на заводі раз-два на місяць.
Робітники переконані, що завод от-от продадуть.
— Нас мав купити той, хто купив хімічно-фармацевтичний завод у Харкові, — продовжує Георгій Володимирович. — Хотіли підписувати договір, як раптом з"явився якийсь турецький фонд. Він когось представляє американську фірму. Їхня комісія вивчає, скільки може коштувати завод.
Голова профкому показує підприємство.
— Ось погляньте, — показує дорогою Георгій Галанцев на напівзруйновані будівлі. — А тут був цех із сучасним обладнанням, спортзалом, душем.
Йдемо до цеху N2 на другий поверх.
— Нам не можна страйкувати, бо за забастовку не платять, — веде далі. — А керівництву буде вигідно. Ми й так не знаємо, хто виплатить заборгованість. Одні майже продали підприємство, а інші майже купили. Ми зараз посередині — вже не в одних, але ще не в інших.
Фасовщиця Світлана Яворська, 43 роки, — мати-одиначка. Вона має 15-річного сина Сашка. Жінка розповідає, як "викручується" без зарплати.
— Підробляю квартирними ремонтами. Лише за опалення віддаю 170 гривень. Щоб зібрати сина до школи, працювала на базарі. За цей час мені ніколи не було пільг як матері-одиначці.
На заводі Світлана Яворська працює з 19 років. У неї з 25 років стажу, 14 — на шкідливому виробництві.
— Як у лікарні лежала, то на заводі дали, аж смішно, 70 гривень, — згадує жінка.
"Вітамінку" перевіряє прокуратура
Ситуацію на заводі "Вітаміни" коментує заступник Уманського міського голови з економічних питань Галина Пруднікова.
— Головний бухгалтер підприємства "Вітаміни" Світлана Онищук запевнила мене, що борг із зарплати за липень — 75 тисяч гривень, працівникам виплатили до 2 жовтня. Гроші за серпень люди отримають до кінця тижня. Нині на фабриці працює міська прокуратура та територіальна комісія з питань контролю за виплатою заборгованості із заробітної плати.
На ранок четверга на "Вітамінці" виплатили зарплату за липень й подали списки на нарахування зарплати за серпень.
Коментарі
1