четвер, 27 грудня 2007 19:36

Інтернатівців навчають готувати і жити самостійно

Автор: фото: Лілія КУШНІРЕНКО
  Альона Чала заварює чай на кухні однокімнатної квартири. Тут діти з Уманської школи-інтернату живуть по кілька днів
Альона Чала заварює чай на кухні однокімнатної квартири. Тут діти з Уманської школи-інтернату живуть по кілька днів

Рік тому в Уманській школі-інтернаті обладнали приміщення під однокімнатну квартиру. У ній під наглядом соціального працівника по кілька днів живуть вихованці закладу — навчаються готувати, вести хатнє господарство.

— Не роззувайтеся! Проходьте так, — запрошує світловолоса Ілона Курденко. Дівчинка ніяковіє. Із кімнати виходять Таня Бурба, 16 років, та 15-річна Альона Чала. Дівчата навчаються в 11-му класі школи-інтернат. У них щойно закінчились заняття.

— Ілона в нас дуже скромна, але цілеспрямована. Вона змалечку звикла всього досягати сама, — каже директор інтернату.

У цьому закладі Ілона чотири роки. Нині їй 16. Родом дівчина з Умані. Її матір позбавили прав опіки, бо не займалася вихованням доньки. Батько дівчинки пішов із родини, коли Ілона була маленькою.

Таня та Альона в інтернаті через те, що в їхньому селі Сичівка Монастирищенського району немає старшої школи. Тому дівчата навчаються тут. На вихідні їдуть додому.

Квартирка розташована на першому поверсі лівого крила інтернату. Має окремий вхід. Помешкання невелике. У кімнаті два дерев"яних ліжка, застелених пледами, дитячі меблі, телевізор, багато м"яких іграшок. На кухні холодильник, мікрохвильовка, електроплита, стінка з чайним сервізом, тарілками, кастрюлями. У холодильнику є копчена ковбаса, сир, масло, зелень, овочі. В одній із шаф — спеції та приправи. Харчами квартирантів забезпечує відділ соціальної служби у справах дітей.

— Зараз будемо вас пригощати кавою, печивом та бутербродами, бо ще нічого не встигли зготувати. Щойно прийшли зі школи, — пояснює Таня, наливаючи воду в чайник.

Дівчата хазяйнують під керівництвом викладача історії та за сумісництвом соціального працівника 37-річної Наталії Миргородченко. Ночують діти в інтернаті. До квартири приходять за графіком, який складають самі. Так кілька днів.

— На вихідних вони тут з ранку до ночі. А в будні — після занять. Разом готуємо, прибираємо, вчимося прати, — пояснює Наталя Миргородченко. — Взагалі-то вони живуть по двоє. Але за гарну поведінку цим дозволили бути втрьох.

В інтернаті 197 дітей. Частина з них лише навчаються тут, а ночують удома.

— Спочатку ми хотіли, щоб діти ночували у квартирі. Та вони ще не такі  дорослі, — каже Миргородченко. — Як до когось приїжджають батьки, даємо їм ключа. Тут можна чаю попити, перекусити. Та й у домашній обстановці легше спілкуватися.

— Сюди однокласників дозволяють запрошувати, — хвалиться Ілона.

— Ми їх борщем пригощали й млинцями, — додає Таня.

Запитую, що сьогодні дівчата готуватимуть.

— Лагму! Моє улюблене блюдо, — вигукує Альона. — Для нього нарізаємо кубиками картоплю, буряк, болгарський перець, моркву, цибулю, варену та копчену ковбасу, ще треба взяти квасолю, томат і спеції. Спочатку варимо все, як борщ, але щоб густіше виходило. Потім тушимо в томаті цибулю та ковбасу, вливаємо до зварених овочів. В іншій кастрюлі відварюємо макарони, змішуєм усе. Смакота!

— Хлопці більше м"ясне люблять — пельмені, супи, — каже Наталя Миргородченко. — У нас такі хлопці, що й вишивати уміють, і в"язати, і майструвати. Найбільше люблять сидіти в комп"ютерному класі чи у спортзалі.

Цікавлюся, що найважче дається дітям.

— Хлопцям — випічка. А так усе виходить як у хлопців, так і в дівчат. Пральну машинку-автомат освоїли миттєво. Готувати теж люблять.

Для уроків домоведення працівники інтернату придбали пральну та швейні машинки, мікрохвильовку.

— Доки в мікрохвильовці вміємо лише підігрівати страви, — каже Ілона. — Хочемо навчитися випікати пироги.

Ілона мріє стати хірургом. Таня — учителем біології, Альона хоче викладати історію чи працювати менеджером із туризму.

Помешкання облаштували за гроші американців

— Ми зіткнулися з тим, що наші вихованці не пристосовані до життя поза інтернатом, — розповідає директор закладу 50-річна Майя Теличко. — Деякі не вміють навіть готувати. Коли виграли грант на 8,5 тисяч доларів — одразу взялися до ремонту приміщення, де колись була бухгалтерія. Облаштували повноцінну однокімнатну квартиру. Допомагали всі старшокласники.
Тривалий час інтернат працює за програмою "Родина для дитини". Її фінансує Агентство США з міжнародного розвитку. На облаштування помешкання використали гроші саме цієї організації.

Зараз ви читаєте новину «Інтернатівців навчають готувати і жити самостійно». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі