"Якось випадково побачив зображення нігерійського герба. Здивувався його схожості з тальнівським. Якщо чесно, африканський  мені подобається більше. Там коні якісь привабливіші, принаймні не рогаті", — каже 42-річний Олег Шатайло з Тальнівського музею історії хліборобства.

Герби міст та селищ Черкащини почали створювати на початку Незалежності. Їх приймали поспіхом, без консультацій із фахівцями. Знак Тального затвердили на сесії міської ради в серпні 2000-го. На гранітній основі бик і одноріг тримають щит із зображенням прапора міста. Угорі, на короні — птах фенікс. Внизу підпис: "Від доброго кореня". Його автор — черкаський геральдист Олег Толкушин.

— Тальне у ХІХ сторіччі належало графу Петру Шувалову. Він мав у своєму гербі міфічну тварину — однорога. Фактично Шувалов став засновником промисловості в місті, — пише Толкушин у журналі "Гербовед". — Інша тварина — бик — символізує родючість, працелюбність і впертість. Фенікс нагадує про обряд спалення й відбудову своїх жител, який мали трипільські хлібороби. Птах символізує неодноразове відновлення міста після багатьох руйнацій. На щиті, який тримають тварини, синя стрічка означає річку Гірський Тікич, червона — тальнівські граніти, золотиста — пшеничні лани.

Директор музею історії хліборобства 70-річний Вадим Мицик стверджує, що герб міста не має нічого спільного з українською історією:

— Коли приймали його, ні з ким не радилися. Толкушин начіпляв усе що хотів. При бажанні будь-який, навіть фашистський, символ можна виправдати. Усі ці однороги й фенікси не мають ніякого відношення до нашого краю. Українцям властиве образне мислення. Треба було обов'язково зобразити землю й небо, які тримає зернина. В основі герба поставити сонце.

— Герб міста створював досвідчений фахівець із геральдики, — переконує заступник мера Тального 42-річна Лариса Дімітрова. — Толкушин ознайомився з історією нашого міста. Комусь подобається, комусь ні, але там глибокий історичний зміст, чітке дотримання вимог геральдики. Наше місто одне з перших в області, що створило власний герб.

— Це найгірший символ в області, — вважає заслужений художник України 59-річна Олександра Теліженко. — Вважаю, що він мистецьки безграмотний. Бика — символ плодючості й сили — не можна ставити вгорі, немов циркову кішку. Тальнівський герб перевантажений незрозумілими елементами.

Городище має офіційний герб із 2003 року. У верхній його частині — золота ліра.

— Вона символізує, що родоначальником української опери був наш земляк Семен Гулак-Артемовський, — говорить краєзнавець Василь Богун. — На гербі  немає нічого зайвого.

— Створювати такі зображення повинні місцеві художники, інакше вийдуть такими ж однотипними, як герб Городища, — вважає історик-аматор Віктор Зайченко. — Жодним штрихом не відображене сьогодення. Навіщось намалювали цегляну стіну, хоч тут не було "берлінського муру". Зробили й відвертий ляпсус. У центрі поставили схрещені стрілу і шаблю, як елемент герба XVIII століття. Але то був герб зовсім іншого Городища. Тепер то селище Градизьк Полтавської області.

Геральдичним символом Черкащини є кінь, що біжить. Він зображений на гербах кількох райцентрів, зокрема Чигирина.

Його затвердили 1992 року одним з перших.

Такий самий кінь є на гербі Черкас. Його затвердили 1995 року. Має форму щита, розділеного кольорами на дві частини. У верхньому лазуровому полі стоїть козак у червоному одязі, тримаючи срібну рушницю на плечі, зі срібною шаблею та порохівницею на поясі. У нижній частині, в червоному полі, срібний кінь.

×