47-річна уманчанка Галина Сичавська на новий рік пригощає родину свіжими домашніми помідорами. Зберігає овочі в погребі.

Помідори жінка складає в невисокі дерев"яні ящики по два шари в кожний.

— Найкраще зберігаються ті плоди, які ледве встигли запалитися. Погріб у мене глибокий, температура всередині від нуля до плюс одного градуса. Головне, аби вологість становила не менше 80 відсотків. Пересипаю для більшої надійності помідори стружкою дерев листяних порід. Мене ще мати вчила так чинити.

Овочі зберігаються із серпня і до кінця грудня.

— Та в мене не лише помідори зберігаються, картоплина жодна не гниє і не впріває. Усі сусіди дивуються, — хвалиться Сичавська. — Картоплю зберігаю не в ящиках, а в авоськах із великими отворами. Так забезпечую оптимальну вентиляцію овочів. Перш ніж заносити до погреба, треба картоплю добре посортувати, аби в лантухи не потрапили гнилі, хворі чи ушкоджені овочі.

Капусту радить виривати із корінням, злегка окропити водою з оцтом і тримати в підвішеному стані. Буряк і моркву господиня кладе в ящики з піском.

— Яблука та груші не люблять вологи, — пояснює Сичавська. — Тому краще їх зберігати подалі від овочів, у котрих навпаки посилений обмін вологістю із навколишнім середовищем.

Фрукти Сичавська змащує олією, перш ніж занести до погреба.

— Сливи та виноград зберігаю в ящиках із тирсою, — каже. — Найкраще підходить тирса хвойних дерев. Лежать по два місяці й не гниють.

×