"У каналізацію викидають усе — лушпиння від картоплі, огірки, помідори. Використані памперси та жіночі гігієнічні прокладки, рушники, бюстгальтери і навіть м'які іграшки. Складається враження, що люди сплутали сміттєві баки із каналізаційними трубами", — говорить 53-річний Василь Литвиненко, начальник цеху водопостачання і водовідведення комунального підприємства "Черкасиводоканал".
— Не меншою проблемою для каналізаційних труб є миючі засоби для посуду. Вони із кухонним жиром склеюються у "мотузки" по 20 сантиметрів у діаметрі і довжиною більше як 1 метр.
Працівники водоканалу виїжджають на прочищення каналізації щодня. 7 березня о 8.30 на диспетчерський пункт водоканалу телефонують мешканці 14-поверхового будинку №52 на просп. Хіміків. Кажуть, що із каналізаційного люка витікає вода.
За 20 хв. у двір багатоповерхівки заїжджає машина аварійної служби. Слюсар 26-річний Юрій Понисько встановлює поверх люка зварену із труб конструкцію зі шківом. Через нього бригадир 49-річний Сергій Патлань протягує шланг від машини у люк. "Пасткою" комунальники витягують на поверхню відро щебеню навпіл із жировими "пробками".
— Он біля того колодця, метрів за 10 звідси, нори, пориті щурами. По їхніх ходах і занесло щебінь. Хтось викинув пластикову упаковку від туалетного освіжувача, — Сергій Іванович розгортає купу бруду. — Часто трапляються кульки, ганчірки. Дуже багато виловлюємо чайних ложок, ножів. Там, де покрадені каналізаційні люки, накидані пластикові пляшки від соку й води. То взагалі головний біль. Як залізе десь у трубу, то такі затори робляться!
— У районі залізничного вокзалу виловлюємо багато мобільних телефонів. Там же крадуть, а потом викидають в общественні туалєти, щоб не піймали, — додає Понисько.
О 15.00 бригада їде на вул. Хоменка. До цього каналізацію чистили на вул. Конєва, у трьох місцях на вул. Ватутіна, у двох на вул. Гоголя і біля тубдиспансеру у селі Геронимівка за Черкасами.
— Щодня на виклики про забиту каналізацію спеціалісти виїжджають від 12 до 18 разів. Спочатку їде одна каналопромивна машина і бригада з трьох фахівців. Якщо їм прочистити каналізацію не вдається, на допомогу висилаємо ще одне таке авто та бригаду із п'яти осіб, — розказує Василь Литвиненко. — У каналізаційних колодязях на 6-метровій глибині доводиться працювати і по 2 години. За один виїзд прочищаємо до сотні метрів труб. І вся ця робота у гумових костюмах, у масці зі шланговим протигазом і по пояс у воді. За одну таку чистку вручну піднімають на поверхню до 15 відер усякого непотребу.
У водоканалі запевняють, що з кожним роком кількість дзвінків про забиту каналізацію у Черкасах збільшується. 2009-го їх було близько 2,5 тис., торік майже 3 тис.
— Один такий виїзд обходиться нам у кілька тисяч гривень. Щороку на чистку забитої каналізації наше підприємство витрачає 10 мільйонів. Якби ці гроші ми мали змогу направити на відновлення колекторів, то водовідведення у Черкасах було б значно надійнішим, — зазначає 51-річний Сергій Овчаренко, директор "Черкасиводоканалу". — Проблеми із засміченням каналізації були й раніше. Але тепер це набуває обрисів стихійного лиха.
2 
35413
Коментарі