Валерій Чамлай, 36 років, листоноша Тальнівського відділення Укрпошти:

— За газ плачу не більше 150 гривень, бо економлю. Якщо раптом треба буде платити більше 200 — вилечу у трубу. Мабуть, тоді перейду на дрова. Старий котел, що є в мене, дозволяє це робити. Отримую мінімальну зарплату, з якої ще й вираховують аліменти. Не набагато більше за мене отримує дружина — вона вихователь у дитсадку. Загалом на компослуги витрачаємо 300 гривень.

Галина Лінчевська, 51 рік, продавець Центрального ринку,  Черкаси:

— Маю п"ятикімнатну квартиру. Наша сім"я платить за опалення близько 400 гривень. Ця сума для нас уже космічна. Якщо добавлять хоч півсотні, платити перестанемо. Що вони зроблять? Ми вже й так собі урізали "пайок". Добре, що із села дають борошно, то печу пиріжки. Із м"яса купляємо лише куряче. Шкодую, що два роки тому, коли робили ремонт, не провели індивідуального опалення. Тоді треба було за все заплатити 15 тисяч гривень. Затрати вже давно виправдалися б. Батареї зараз нормальні, а воду погано гріють. Уночі взагалі немає гарячої. Зате рахунок справно пришлють.

Володимир Гамалиця, 28 років, журналіст газети "Вечірні Черкаси", Умань:

— Згоден сплачувати 120–140 гривень в місяць за тепло в квартирі. Якщо з гарячою водою — то десь 250, максимум 300 гривень. Чому саме оця сума? Бо вона в мене економічно обґрунтована. Знаючи, що тепловтрати в місцевого теплокомуненерго сягають 50 відсотків, не згоден кровно заробленими грошима гріти уманське повітря. Якщо піднімуть ціну, як обіцяють, удвічі, відмовлюся від їхніх послуг і встановлю електричний котел.

Анатолій Клепко, 60 років, колишній майстер цукрозаводу, Городище:

— Зараз із мене беруть по 48,3 копійки за куб, бо торік економив і вклався в ліміт до 2,5 тисяч кубів на год. Останній цетлик принесли за грудень — заплатив 193 рублі. Але й такі тарифи для мене завеликі, бо пільг не маю. Оно сусід — дитя війни, отримує субсидію, то в нього форточка від жари не закривається. А я в газовому котлі тримаю температуру не більше 40 градусів — тільки щоб вода циркулювала. На ніч хмизом протоплюю лежанку і грубу. З осені зрізав у дворі горіх і три яблуні. Тепер спалюю. Якщо газ знову подорожчає — котел потушу. Маю 5 тонн вугілля й нарубаних дров, що лежать у сараї 10 років.

Лідія Ляпкало, 56 років, пенсіонерка, село Придніпровське Чорнобаївського району:

— Ми живемо утрьох: я, чоловік і донька. Хата в нас невелика, сільська. Вона тепліша за сучасні. Газ наша сім"я найперша в селі провела. Топимо ним із 25 листопада минулого року. Воно-то, може, нам і дорожче виходить, як вугіллям топить. У нас запас дров чималенький був. Але зате ж мороки менше. Якщо людині купувати і дрова, і вугілля, то воно не набагато менше й вийде. По правді сказать, за ці місяці, що в нас газ, заплатили 72 рублі, і це без пільг. Бо  грубку в хаті залишили. Тож спочатку піддаємо жару дровами й вугіллям, а тоді включаємо котел на двоєчку і підтримуємо температуру.

×