Календар Pirelli: оголені жіночі тіла, які викликають бажання

Фотомодель Дарина Вербова у календарі Pirelli 2011

Еротичні календарі Pirelli за свою більш ніж сорокарічну історію перетворилися в культовий предмет обожнювання колекціонерів і справжні твори мистецтва. Британські міністри визнають, що зберігають примірники на дверях своїх шафок, презентацію календарів висвітлюють провідні ЗМІ, а за випуском 1970 року полював сам Джон Леннон.

Кожен випуск календаря став символом часу — міні-спідниці і поезія Аллена Гінсберга в 1960-х, м'яка жіночність у 1970-х, модні покази у 1980-х, спортивний шик у 1990-х, відхід від повної оголеності у 2000-і, емоційність та психологізм у 2010-і.

Історія Pirelli бере свій початок у 1962 році, коли співробітники департаменту маркетингу Pirelli Ltd (виробник автомобільних шин) вирішили створити подарунковий настінний календар. Ідея була не нова, до того ж перший випуск великою популярністю не користувався – від усіх інших подібних видань календар нічим не відрізнявся, на його сторінках красувалися дівчата (одягнені) на тлі різноманітних транспортних засобів. Тоді після провального першого календаря було вирішено кардинально змінити концепцію – якщо фотографіями з інших журналів зазвичай завішували стіни гаражів, то знімки Pirelli повинні були красуватися у всіх виставкових залах світу.

Вже через два роки на зйомки нового календаря був запрошений фотограф Роберт Фріман, відомий по своїй роботі з групою The Beatles. Фріман забезпечив новому випуску приголомшливий успіх. Лондон вперше заговорив про красу жіночого тіла. Тоді про оголених красунь ніхто не міг і подумати, а Pirelli перевернули всі усталені стереотипи, дозволивши своїм моделям оголити плечі і руки - це вже був значний ривок вперед до нового розуміння жіночої краси. У 60-ті роки фотографії для Pirelli робить фотограф Гаррі Печинотті – з кожним роком він все більше і більше оголює своїх моделей.

З 1974 року до 1984 Pirelli не видавався, причиною стала нафтова криза. Фірма оголосила про припинення випуску журналу – більше не було коштів ні на моделей з провідних світових агентств, ні на іменитих фотографів.