На автомобіль Щербицького нанесли 15 шарів фарби

Перший радянський лімузин ЗіС-110 1953 року відновлений із точністю до оригіналу. На цьому авто радянські конструктори вперше встановили гідравлічні склопідйомники, коробку передач на кермі й лічильник добового пробігу

Фото: Володимир Мукан

Перший автомобіль ”Бенц Патент-Моторваґен” 1886 року запатентував німецький інженер Карл Бенц. Після того випустив ще 25 таких авто. Триколісна машина розрахована на двох осіб — водія і пасажира. Замість керма має спеціальну ручку. Оснащена бензиновим двигуном потужністю 0,9 кінські сили. Розганяється до 15 кілометрів на годину

— Це машина — для душі. Виїжджаю нею на різні заходи й виставки, — говорить 47-річний Валерій Сичук із запорізького автоклубу "Александровський". Стоїть біля червоного "горбатого" "Запорожця 1964 року випуску. — Купив його у Львові на аукціоні за 1200 доларів. Дуже мені сподобався. Він належав одному дідусю, який добре доглядав за машиною. "Горбатий" був повністю укомплектований, кузов у хорошому стані, не довелося навіть варити. Єдине, перешив салон і перефарбував. Він був синього кольору, а мені більше подобається червоний.

Автомобіль припаркований у Державному музеї авіації в Києві. Там із 28 квітня по 2 травня проходив технічний фестиваль "Олдкарленд". Просто неба серед 90 літаків і гелікоптерів виставили понад 900 машин. Зокрема, велосипеди, мотоцикли, легковики, вантажівки й автобуси.

— Цього разу тема нашого заходу — автомобілі, що змінили світ. Ми зібрали з усієї країни машини, які мали свого часу якісь сміливі інженерні рішення, — говорить організатор фестивалю 49-річний Вадим Навроцький. Стоїть біля червоного літака Ан-2. Під ним — перший в історії автомобіль "Бенц Патент-МоторваҐен". Він триколісний. Такий запатентували 1886 року. Випустили 25 одиниць. Поряд — італійський "Фіат Тополіно", найменший автомобіль 1930-х. Біля нього — перший автомобіль із гідравлічною підвіскою, французький "Сітроен ДС", який випускали із 1955 до 1975 року. Коли треба їхати, машина піднімається. Можна змінювати кліренс — для поганих доріг робити його вищим, для хороших — нижчим. Авто оснащене переднім приводом і підсилювачем керма.

— Таким у французьких фільмах їздив Фантомас. На подібному возили президента Франції Шарля де Голля, — розповідає організатор. Веде до алеї, де в ряд вишикувалися більше десятка автобусів. Найбільше — ЛАЗів. — Ми виставили їх від найстарішого до найновішого. Цього разу привезли єдиний ЛАЗ 699 "Україна". Це передсерійна модель, прототип ЛАЗ-699Р. Закінчили його прямо перед фестивалем. Коли пригнали автобус сюди, ще фарба була свіжа, мухи прилипали.

Трохи далі біля ангара коричневий "Москвич-407" 1958 року випуску об'їжджає фішки на спеціальному майданчику. Певний час їде задом. Із нього виходить другий організатор, 38-річний Павло Лозовенко. Дивиться, чи не зачепив конусів.

— Це реставрована машина. "Москвичу" майже 60 років, а їде, наче новий, ним легко керувати. Вперше за шість фестивалів зміг не тільки займатися організацією, а й випробувати ретромашини, — каже Павло. — Цього разу зібрали фактично всі представницькі радянські автомобілі. Вперше приїхав ЗІС-110 1953 року. Цю модель розробляли для Сталіна. За зразок взяли американський "Паккарт".

Також уперше показали ЗІЛ-115 1978 року, на якому возили голову компартії України Щербицького. Великий лімузин стоїть на центральній алеї музею. Кузов автомобіля ручної роботи. За 15 років таких виготовили 106. На машину нанесли 15 шарів фарби. Передня частина салону відокремлюється від задньої товстим склом. Панель приладів і дверні карти оздоблені шпоном із карельської берези.

— Задні двері мають по дві внутрішні ручки відчинення. Одна — для керівника, що сидить на задньому дивані, а друга — для його помічника біля сидіння навпроти. Цю машину навіть не реставрували, бо вона була в ідеальному стані.

Автобус Шарапова привезли із Харкова автовозом

Єдиний в Україні автобус ЗіС-8 1930-х років відреставрували у Харківському технічному клубі "Самоход". Привезли в Київ автовозом.

— На такому їздив Шарапов у фільмі "Місце зустрічі змінити не можна", — говорить президент Харківського технічного клубу "Самоход" Олександр Осетров. — Їх робили ще до Другої світової війни. Тоді було багато неписьменних, тому ЗіС оснащували синім і зеленим ліхтарем для позначення маршруту. Наприклад, синій і зелений — четвертий маршрут. Червоний і жовтий — п'ятий.

Автобус зроблений із дерева, обшитий металом.

— У 1980-x я був y будівельній бригаді на Харківщині. Ми ставили лінії електропередач. Нас возили цим автобусом. Років п'ять тому дивився свій студентський альбом і згадав ЗіС-8. Зателефонував y колгосп. Там сказали, що автобус можуть віддати, бо він у дуже поганому стані. Ми його забрали й відновили. Зараз автобус на ходу.