середа, 26 березня 2008 17:32

Іван Білицький робить лімузини

Автор: фото: Андрій ЄЛОВІКОВ
  Лімузином власного складання ”БІЛ 2002” житель села Корнин Рівненської області їздить у Київ. Оформляє ліцензію на серійне виробництво своїх машин
Лімузином власного складання ”БІЛ 2002” житель села Корнин Рівненської області їздить у Київ. Оформляє ліцензію на серійне виробництво своїх машин

Житель села Корнин, неподалік Рівного, 54-річний Іван Білицький власноруч складає великі легковики — лімузини. Готову машину реєструє, потім продає.

До Києва Білицький приїздить на лімузині власного складання. Назвав його "БІЛ 2002". Сріблясте авто, завдовжки майже 8 м ставить на пл. Слави в Києві, перед готелем "Салют". На лобовому склі напис — "продається".

— Терміново продаю, бо гроші потрібні, — показує авто Іван Юхимович. — Я сам зробив для неї ходову, стійку, салон. Збирав дев"ять місяців. Машини називаю власним прізвищем — "БІЛ". 2002-й — рік випуску.

Освіта в Івана Білицького — лише сільська школа. Підлітком навчився лагодити та збирати мотоцикли. Потім поїхав у російське місто Тольятті. 15 років працював там на  Волзькому автозаводі. У Тольятті Білицький зібрав перший легковик.

— Брав браковані деталі, доводив їх до пуття, — пояснює майстер. — Витратив більше року, зате обійшлася машина майже задарма.

Лімузини Іван Білицький почав складати, повернувшись в Україну. Перший був 6,5 м завдовжки. Його купили за $10 тис. Упродовж кількох років зробив шість автомобілів. Два — "БІЛ 2002" і "БІЛ 2005" — залишив собі. На деталі для "БІЛ 2002" взяв у банку кредит на $30 тисяч.

— Купив листове залізо, колеса, скло, ходову й двигун на 280 кінських сил від "Ауді А8", — розповідає. — Складав у себе на подвір"ї. Це неважко. Підвіску на верстаті робив сам. Маю токарний верстат. Шторки сам шив, — усміхається майстер.

У салоні Білицький вирізьбив дерев"яний бар, поставив телевізор. Потім замовив шкіряні дивани.

— Зареєструвати машину — ціла епопея, — веде далі. — "БІЛ 2002" пройшла випробування в науково-дослідному інституті. Я заплатив 320 гривень. А "БІЛ 2005" мені не хотіли реєструвати. У ДАІ вимагали 300 доларів "на лапу". Я принципово не дав. Два роки без номерів їздив і всім інспекторам казав причину.

Номери на машину Іван Юхимович отримав за два роки. "БІЛ 2005" Білицький зробив схожим на лімузин-джип.

— Це моя найкраща робота, — запевняє. — Якщо колись і продам, то не менше як за 250 тисяч доларів.

Їздить ним сам, на вихідні возить весілля. Година оренди коштує $80.

Машину, зроблену 2002-го, майстер продає за $100 тис. Собівартість — $40 тис. Він упевнений, що любителі ексклюзиву її куплять. На виторг хоче зібрати нову автівку. Можливо, вона буде схожою на "хаммер".

Білицький ніде не працює. Його родина живе з продажу автомашин. Тепер майстер оформляє ліцензію на серійний випуск БІЛів:

— До Києва їжджу мало не щодня, як на роботу. Листи Ющенку писав, до Тимошенко на прийом записувався. Ще до Вінського піду. Свого доб"юся. Я продав шість лімузинів. Усі, хто на них їздить, задоволені.

Зараз ви читаєте новину «Іван Білицький робить лімузини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі