Ось уже кілька тижнів я спостерігаю за власним психофізичним занепадом. Тяжко зізнаватися в речах, які цілком належать до інтимної сфери, проте мовчати більше не можу. Спочатку я списував це на традиційний грудневий авітаміноз і початок затяжної зимової депресії. Довго переконував себе в тому, що я не оригінальний, і насправді погіршення самопочуття спостерігається у більшості співгромадян. Утім, таке пояснення видалось мені занадто спрощеним.

Паралельно з послабленням організму я став помічати за собою нездоровий потяг до телевізора. Точніше, до перегляду програм певного каналу. Це один із каналів, генеральний продюсер якого вирішив балотуватися до парламенту. Причому рука сама тягнулася до пульта, а очі  прикипали до екрану під час рекламних пауз, що їх нормальні люди зазвичай уникають.

Очі прикипали до екрану під час рекламних пауз

Згодом прийшло розуміння, що мене цікавлять не самі рекламні блоки, а "перебивки", спеціально відзняті рекламною службою каналу. У цих різних міні-сюжетиках беруть участь так звані "обличчя каналу": людина-мухомор у сомбреро з маракасами, відома акторка театру й кіно, ведучий новин та інші знакові постаті.

В цьому іміджевому проекті є один конкретний епізод, один-єдиний сюжетик, від якого в жилах стигне кров, по тілу перекочуються орди мурах і на чолі проступає холодний піт. Це вампір у гроні своїх спільниць, який вишкірює ікла в посмішці, аристократично повертає голову і щовечора кілька разів пронизує мене своїм хижим поглядом з мутною поволокою. Ця людина по краплі випиває мою життєву енергію. Я не знаю, як переживу ці свята... Однак найголовніше те, що мені це подобається!

×