Прадіда Олексія забрали на війну за кілька днів після весілля. 1943 року перестав писати. Баба відчувала, що живий. Навіть коли сусіди питали: "Похоронка не прийшла?"

Діда знайшли в госпіталі під Житомиром. Із двома побратимами нарвався на міну. Вогонь понівечив обличчя. Довго не могли опізнати.

– Побачила непритомним, – згадувала баба Нюра. – Медсестри питають: "Як будемо опізнавати? По зубах?" А я перевернула його на бочок, приспустила простинь. Глянула на праву сідницю – мій! Тільки я і його мати знали, що має там родимку з горошину.

Така відмітина в нашому роду передається тільки чоловікам.

– У кого на дупі – хитрий, сильний і живучий. На спині – чесний і щедрий. На чолі – розумний, біля очей – спокійний, – казала баба. – У кого на правій руці – матиме багато дітей, на лівій – файно зароблятиме гроші. Коли заміж ішла, мені мати казали: "Головне дивися, щоб не мав родимок на вусі. Бо то скупі та ревниві".

Після спекотного дня вмощуюся на київській набережній поїсти морозива. За метр – два товариша відкривають по пляшці пива.

– Сайт знайомств, що ти порадив – крутий, – каже смуглявий бородань у джинсових шортах. – Таку кралю підчепив. Думав, як завжди: спершу в ресторан, потім – до неї на каву. Та попалася непідступна. Тиждень уламував. Запросив до себе, замовив суші й шампанське. Почали знайомитися ближче. Доніс у спальню. Все в моєму смаку: довге волосся, груди невеликі, талія осина. І тут мене переклинило – у неї родимка в найцікавішому місці. І така велика. Спокою не давала.

– Коричнева й у формі сердечка? – перепитує товариш.

– Звідки знаєш?

– Так це моя Наташка. У червні розійшлися.

×