Якщо бути відвертим до кінця, то я не вважаю сенсацією новину про походження "щасливих людей" на рекламних щитах Партії регіонів. І що слоган "Від стабільності до добробуту" на біло-блакитному фоні ілюструють посмішки американських громадян.

Партія влади - не єдина, хто скористався ілюстраціями з фотобанку: на тому ж самому пильні колеги-журналісти "зловили" рекламну продукцію політичної сили Віктора Медведчука.

Але висновок, що, мовляв, діюча влада не змогла знайти для своєї реклами щасливих прихильників в Україні, варто все ж таки вважати не просто висмоктаним із пальця, а навіть маніпулятивним. Проте за маленькою псевдосенсацією журналісти чомусь не вгляділи іншої, глобальнішої проблеми.

Давайте приймемо як данність те, що в нашій країні знайдеться певна кількість справжніх прихильників Партії регіонів. Це не завжди "адмінресурс" чи "тупа біомаса": дійсно є прості люди, котрі під біло-блакитним прапором та портретом Януковича на стіні в червоному кутку мають собі щастя. Але у рекламних роликах ПР знімаються не вони.

Щасливих шахтарів, учителів та пенсіонерів грають як правило актори периферійних театрів. З таким самим успіхом штабісти "регіоналів" могли дати команду розшукати в Україні фотомоделі, котрі відповідають певним типажам, заплатити їм за фотосесію і використати в своїй рекламі. Зрештою, якщо нема змоги знайти таких в Україні, реальних людей завжди можна "замовити" в сусідній Росії – так українці цих персонажів точно не ідентифікують. Тим не менше, в Партії регіонів чомусь вирішили піти іншим шляхом: цілком легально заплатити 100 доларів США за скачування потрібної картинки з фотобанку. Купити готову картинку замість виготовити свою, оригінальну.

Чому при бюджеті в кілька мільйонів, який має передвиборча кампанія партії влади вона вирішує зекономити на фотомоделях? Здається, це єдина стаття, на яку "регіонали" витратили так злочинно мало й тим самим у сухому залишку виставили себе на посміховисько.

Практика купувати готові фотографії існує в усьому світі, їх використовують у рекламному та видавничому бізнесі, тож жодного злочину нема. Але так уже склалося, що в плані просування себе в інформаційному просторі саме Партія регіонів докладає мінімум інтелектуальних зусиль. Вона йде шляхом найменшого опору: мінімум креативу, обмаль оригінальних ідей, замість цього – фінансові затрати, котрі на виході зусиль не виправдовують.

Видавання американців за щасливих завдяки ПР українців – не демонстрація режиму економії. Сума, затрачена на скачування з Інтернету згаданої фотографії, дорівнює вартості семи стандартних продуктових наборів, котрі отримають під егідою кандидатів від ПР пенсіонери на округах. Тут варто дивитися ширше: піар-менеджери партії влади чи не найслабші в країні.

На те, що інформаційний супровід та створення позитивного іміджу біло-блакитних дорівнюють мінус одиниці, нарікали та далі нарікають самі "регіонали", причому – не останні люди в партії.

Відсутність навіть бажання придумати для себе щось оригінальне та більш-менш їстівне яскраво підтверджує проста історія з купленою за сто баксів американською картинкою.

Знамениті тепер уже на весь світ обмовки Віктора Януковича демонструють його стабільно низький рівень освіти. Проте слід нагадати: неправильні наголоси в словах – половина проблеми, якщо не третина. Коли Віктор Федорович десь виступає, він традиційно читає з папірця. Тексти йому пишуть спеціально підібрані люди.

І та ахінея, яку ми чуємо з вуст першої особи держави та почесного "регіонала", все ж таки йде не від нього. У кращому випадку написані промови нудні та сірі за змістом, у гіршому – просто є набором випадкових речень, взятих із чужих джерел. Історія з плагіатом, котра спливала досить скоро після публікації книги з прізвищем Януковича на обкладинці доводить: ті, хто мусить дбати про креативність представлення партії влади в інформаційному просторі, зовсім цим не заморочуються.

Треба книгу для президента? Окей, насмикаємо цитат з різних джерел та зліпимо з того, що було. Потрібні щасливі обличчя для зовнішньої реклами на партійних плакатах? Знайдемо вже готових, для чого наймати артистів?

Пояснюється відсутність креативних зусиль доволі елементарно. І пояснення це досить сумне. Партія влади зовсім не хоче достукатися до сердець своїх потенційних виборців. Вона нікому не хоче подобатися. І не вважає за потрібне робити щось більше та оригінальніше за роздачу продуктових наборів у передвиборчий час та збільшувати пенсії на 20 гривень.

Адже основи її приходу до влади та політики володарювання – насильство, залякування, підкуп, брехня. Коли досконало володієш таким інструментарієм, можна не сумніватися: в певний час у певному місці вдасться зібрати певну кількість людей, котрі скажуть, як їх ощасливила ПР. Це будуть ті, хто, відмовившись прийти, наступного дня точно перетворяться на нещасних. Дійсно ж щасливі обличчя та правильні слогани завжди можна знайти у фотобанках та збірниках цитат.

×