На пристосування до норм мовного закону маємо 5 років - юрист

Мовний закон змінить низку речей в публічному просторі України протягом наступних 5 років, - говорить 27-річний Андрій Смолій із Інституту держави і права Академії наук України.

Закон набуває чинності за 2 місяці. Перший етап - буде українська мова в сфері реклами. З січня 2020-го реклама повинна бути виключно державною мовою. Винятки - реклама у виданнях чи компаніях, які працюють мовами європейського союзу. Другий етап - це перехід на українську мову медиків, державних службовців і працівників органів місцевого самоврядування - за рік. Наступним етапом буде мова у культурі, кіно та сфері обслуговування. Це за 1,5-2 роки відбудеться. Якщо ви прийдете до закладу чи магазину, то вас будуть обслуговувати державною мовою. Лише за згодою сторін - іншою. Щодо мови веб-сайтів, інтернет-магазинів, то норма набуде чинності за 2 роки. У липні 2024-го запрацює норма про 90 відсотків української мови на радіо та телебаченні.

Його треба було приймати, якщо не 2014-го, то 2015-2016-х. Тоді, коли активно відбувалася збройна агресія Російської Федерації щодо України. Половина норм вже б зараз набули чинності.

Закон за всіма параметрами ухвалили бездоганно. Наразі правових підстав його скасовувати чи визнавати неконституційним я не бачу. Будь-яке скасування буде відбуватись абсолютно не в правовому колі. Це буде політично заангажоване рішення, реваншем проросійських сил і перемогою Кремля в Україні. Конституційний суд навіть за кілька років на це не піде, бо це фактична дестабілізація ситуації в державі. Такі речі викличуть дуже велике обурення навіть серед тих партій і фракцій, що не є особливими прибічниками мовного закону.

Це один із найважливіших законодавчих актів, який мав би бути прийнятим після того, як Україна стала незалежною. Мова 28 років не була захищеною. Події, які сталися 2014-го, - це наслідок відсутності інформаційної та мовної політики в Україні. Якби мовний закон був ухвалений ще у 1990-х, зараз не було б війни, анексії Криму та окупації Донбасу. І не було б того негативного становища в інформаційній сфері, яке ми маємо зараз.

Протягом останніх років велася інформаційна пропаганда, що мовний закон - це є щось зле, негативне для російськомовних громадян. Насправді він не дискримінує жодну категорію населення. Документ є більш ліберальним, ніж аналогічні закони у Польщі, Латвії, Литві, Естонії та державах, які були під окупацією Радянського Союзу. Не бачу жодної норми, яка могла б дискримінувати російськомовне населення у приватному житті. Мова йде лише про публічні сфери та ті, до яких має відношення саме держава. Я порекомендував би людям розібратися в цьому законі і не вірити пропаганді російських і проросійських ЗМІ. Ми бачимо просто неймовірну кількість фейків - про мовну поліцію, яка буде арештовувати на вулицях, про кримінальну відповідальність. Їх насправді у законі не було, немає й не буде.