Режисерка фільму про українську мову "Соловей співає" Леся Воронюк розповіла про мовні міфи.

"Какая разница, на каком языке". Це, мабуть, найпоширеніший міф. Щоб довести його токсичність, ми порівняли досвід у мовному питанні Білорусі та Ізраїлю. У Білорусі російська пропаганда застосовує ті ж механізми, що і в Україні", - розповіла вона "Українському тижню".

У Білорусі пропаганда розповсюджує думку, що мова не має значення.

"Це призвело до того, що носіїв білоруської вкрай мало, а ті, хто нею спілкуються, вважаються дисидентами чи маргіналами в рідній країні. Це пекельна мовна ситуація. Разом з тим, коли у 1948 році було відновлено державу Ізраїль, євреї повертались з різних країн на свою історичну землю і спілкувались мовами країн свого перебування. Вони швидко зрозуміли: щоб створити стійке суспільство і цілісну державу, необхідна мова. Тому на державному рівні було прийнято рішення відновити іврит і зробити єдиною державною мовою", - сказала режисерка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я народилася в Росії і нафіг мені ця українська": Укрзалізниця потрапила у мовний скандал

Для фільму розшукували героїв, які пережили русифікацію або румунізацію.

"У селі на Луганщині ми знайшли такі родини, де переписували навіть прізвища. В одній сім'ї є Бондарі та Бондарєви. Про це свідчать документи, паспорти, надписи на могилах та хрестах. Кожен герой - це прототип певної групи людей, які мають однакові погляди щодо мовного питання. Ми були абсолютно об'єктивними як кінодокументалісти і показали різні точки зору", - розповіла Воронюк.

×