У Зеленського будуть ті ж кадрові проблеми, що й у Порошенка
з Мирославом Гаєм зустрічаємося 25 квітня біля столичного готелю "Дніпро", де припаркував свою автівку. Пропонує поїхати в офіс його благодійного фонду "Мир і Ко" на Борщагівці.
– Сьогодні зайшов у цей готель помити руки, – розповідає. – Біля туалету сидить негр у костюмі лакея з приладдям для взуття. Ледве не рачки до мене поповз: "Містере, я хочу почистити вам черевики!" Було враження, що я опинився у вікторіанській Британії. Ніколи не бачив такого приниження. У мене всі чорні друзі – горді. Не дай Боже щось не так сказати на їхню адресу.
Машиною рушаємо Хрещатиком.
Депутати ухвалили Закон про мову наприкінці квітня. Чому тільки тепер?
– Обговорення, погодження – так склалося. Після виборів Петро Порошенко поспішає підписати закони, що мають стратегічне значення для України і стосуються національної безпеки. Закон про мову – надважливий крок у протидії гуманітарній агресії Кремля.
Гуляють чутки про наміри Росії карбувати монету із зображенням нового президента України.
– Коли обрали Трампа, там теж шампанське відкорковували. Та РФ отримала від Штатів тільки жорсткіші санкції.
Не думаю, що Зеленський є рукою Москви. Але він вигідний Росії як слабкий політик. Ним маніпулюватимуть. І він змушений буде піддаватися, бо не має інструментів для реалізації незалежної політики.
За місяць-два після інавгурації подаватиме свої кандидатури в силовий блок. Почнеться тяганина, частину його креатур парламент може не прийняти. Буде період невизначеності, і це найзручніший час для Росії вчинити якусь гидоту.
Наприклад, роздати російські паспорти жителям ДНР і ЛНР?
– Росіяни створюють плацдарм для розширення свого кордону. У них є закон про захист російських громадян за кордоном, який дає країні право вводити свої війська. Це порушує будь-яке міжнародне законодавство. Але РФ плювала на це.
У команді Зеленського бракує професійних кадрів?
– Щоб керувати країною, треба мати п'ять тисяч чиновників у виконавчій владі по областях. У Зеленського їх немає. Залишаться ті, хто зараз обіймає ці посади, або ж прийдуть ті, які раніше працювали у сфері управління. Потрібен час, щоб виросло покоління управлінців нерадянського зразка. У Зеленського будуть ті ж кадрові проблеми, що й у Порошенка. Найближчим часом побачимо велике розчарування в ньому.
Чи можуть люди масово виїжджати з України, побоюючись нестабільності після виборів?
– Хто такий Зеленський, щоб я їхав зі своєї країни? Людина, яка себе поважає і працює на користь держави, пережила Януковича, і Зеленського переживе. Настрої втечі намагаються закинути, щоб почалася паніка й у людей опустилися руки. Боротьба за Україну триває.
Обрання Зеленського президентом має тільки єднати прогресивні сили, щоб не дати розвалити державу. Маємо стежити, щоб не відбувся відкат реформ. У нас зараз ВВП росте вдвічі швидше, ніж у Росії. І це – під час війни.
Офіс "Мир і Ко" розташований на першому поверсі житлового будинку. Стіни робочого кабінету Мирослава Гая обвішані грамотами. Він сідає за стіл біля стіни, на якій висить прапор Сполучених Штатів Америки.
– Тут до нас був американський фонд, – пояснює. – Коли вони з'їхали, прапор залишився. Він мені подобається. Маємо ще український у святая святих – бухгалтерії.
Чому 73 відсотки людей проголосували за Володимира Зеленського?
– Насправді його підтримали відсотків 30–40. Більшість проголосували проти Порошенка. Якби Петро Олексійович мав кращу комунікацію з громадянами і більше витрачав на неї часу, результат був би інший.
Які його здобутки?
– Реформи, що дали Україні змогу стати ближчою до Європи. Ми відвоювали багато територій. Зараз під російським впливом восьма частина Донбасу, а п'ять років тому була захоплена половина.
Провели децентралізацію, зміцнили Збройні сили, прийняли Закон про мову. Заснування помісної Православної церкви України було б неможливе без Порошенка. Хтось скаже, що у XXI столітті це неважливо. Але це питання не віри, а національної безпеки. За неї боролися століттями вчені, науковці та церковники, ішли в ГУЛАГ або на розстріл.
Порошенко – перший президент України, якому люди прийшли подякувати. У мене було враження, що я потрапив на рок-концерт.
Для чого Володимирові Зеленському це президентство?
– Він став заручником. Не отримав посаду президента, а вляпався в неї. Думав, це буде весела прогулянка, а потрапив у халепу. Зеленському не заздрю. Економічні втрати, можливе розширення російської агресії, смерті військових – все повісять на нього. Сподіваюся, Україна зможе пройти цей шлях малими жертвами.
РФ припиняє постачати в Україну нафту й паливно-мастильні матеріали. Підвищення цін на бензин дасть Росії додатковий інструментарій для переговорів із Зеленським.
Янукович може повернутися в Україну?
– Це його мрія. Та на його руках стільки крові, що охорону йому тут не зможе організувати ні МВС, ні СБУ, ні ЗСУ. Бо в цих структурах є люди, які хочуть, щоб він відповідав за свої вчинки.
Говорять і про повернення в Україну олігарха Ігоря Коломойського.
– Він спонсорував кампанію Зеленського. Звичайно, тепер матиме вплив на українську політику. Судові позови Коломойського по Приватбанку – це помста. Свідчать про його світогляд – не державницький, а комерційний. Комерція може стати частиною державної політики.
У Генштабі кажуть, що за останні два роки кількість тих, хто йде з армії, збільшилася удесятеро.
– Нестача людей в армії велика з різних причин. У деякі підрозділи ми не можемо набрати людей через штатний розпис, бо треба поміняти структуру Збройних сил. На бойових позиціях має бути більше людей, ніж є зараз. На військових шалене навантаження. Що воно більше – то більші втома й бажання звільнитися.
Платню підняли. В деяких частинах військові на лінії фронту щомісяця отримують 20–25 тисяч гривень (8 травня міністр оборони Степан Полторак підписав наказ про збільшення зарплати військовим на передовій на 5 тис. грн і на 1 тис. грн – в інших районах проведення ООС. – Країна).
Ви свого часу ходили з режисером Леонідом Кантером до чотирьох океанів?
– Леонід – мій однокурсник і товариш. Разом зняли кілька документальних фільмів. Я з ним двічі подорожував – через Гімалаї та Європу до Атлантичного океану.
Його самогубство торік 4 червня важко збагнути.
– Посттравматичний розлад на тлі війни. Вона фактично його вбила. Навіть із життя він пішов, використавши трофейний автомат АК-74, який привіз із Донецького аеропорту. Там він потрапив у таку передрягу, яку нормальній людині складно витримати. Війна – це коли під страхом смерті виконуєш речі, від яких хочеться втекти. Щоб перебороти себе, потрібні великі зусилля. І ви перебуваєте в цій ситуації місяць за місяцем. Це змінює світогляд, ставлення до життя і цінностей.
Льоня знімав під кулями. Перебував у стресі. За роботою це не так помітно. А в мирній атмосфері складно повернутися до нормальних почуттів. У людини біохімія міняється. Через довге перебування у стресовій ситуації перелаштовується на іншу роботу. Постійно фігачать адреналін і всі речовини, що відповідають за стрес і боротьбу.
Війна змінює. Після повернення з фронту я посивів. Тоді нас поставили на плацу. У машини, що проїжджала повз, скрипнула ресора. Всі сіли, бо звук був характерний для міни. Організм реагує на рівні інстинкту.
Війна вас відпустила?
– Давно вже. Мене врятували родина й оточення.
Мирослав підвозить машиною до найближчого метро. Розповідає про діяльність свого благодійного фонду.
– Постачаємо на передову обладнання, амуніцію. Багатьом військовим фонд оплачує лікування, хоч це й не наш профіль. Люди не знають, де знайти допомогу. За цей час такого набачився. Одному онкохворому бійцю ми прямо в окопі хімію кололи.
Іншому хлопцеві в бою відірвало ніготь, і він заразився гепатитом С. Був у розпачі, адже лікування дороге – сотні тисяч гривень. Знаю військових, які в подібних ситуаціях скоювали самогубство, бо розуміли, що не потягнуть. Та виявляється, для військових це лікування безкоштовне. Той хлопчина одужав. Але багато людей зневірилися через непоінформованість.
2 
35413
Коментарі