Фото: gloss.ua

У роботі танцівницею у нічному клубі в Китаї не важливі професійні якості. Оцінюють фігуру та як людина вміє себе подати. А високі білявки з європейською зовнішністю популярні як моделі. Проте великі покази мод проходять рідко. Частіше дівчат модельної зовнішності запрошують на відкриття закладів, де треба зустрічати гостей та фотографуватись з ними.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Світлофори ігнорують водії і пішоходи" - українка про життя на Філіппінах

Про це розповідає Юлія Стеценко з Кривого Рогу. Вона ніколи не збиралася професійно займатися танцями, але ось уже 6 років живе і працює в Китаї, пишуть на ресурсі gloss.ua

Чому саме танці, і як я опинилася в Китаї

Усе своє свідоме життя я займалася танцями, але не планувала пов'язувати себе з ними серйозно, і збиралася стати психологом. Думала, що стану видатним психологом, буду допомагати людям, а в підсумку в університеті більшу частину часу ми препарували жаб і збирали комах. Мене вистачило на 2 роки, після чого я закинула ВНЗ і вирішила знову повернутися до танців.

Я потрапила в шоу-балет і успішно займалася там рік, поки нам не надійшла пропозиція про піврічний контракт в Шанхаї. Хлопці з цієї студії раніше вже їздили в Корею і Японію, тому я вирішила погодитися, і у свої 19 років поїхала на першу роботу в Китай. Всю організаційну роботу за нас зробили роботодавці: контракти, квитки, візи.

Про першу роботі в парку розваг

У 2012 році, коли ми тільки приїхали, для китайців слов'яни були чимось екзотичним. Пам'ятаю, на набережній мене перехожі попросили з ними сфотографуватися - здивуванню моєму не було меж. Та й для нас Китай був чимось дивним і незвичайним.

 

У першій подорожі для нас все було організовано агентством: готовий контракт, затишні кімнати на дві особи в апартаментах. Виступали ми тоді в парку розваг, такому собі бюджетному Діснейленді. Робота була досить легкою, ми давали кілька шоу в день своєї програми, а іноді номера ставили місцеві хореографи. Після Шанхаю ми відпрацювали ще три контракти в різних містах. Всі умови були приблизно схожі: це були або театри, або парки розваг.

Про роботу в клубі

Після першого контракту у 2015 році ми поїхали на роботу самостійно. Вже знали, як ця кухня вариться зсередини та вирішили, що зможемо самі організувати свою роботу: більше заробляти, бути самостійними та мати можливість подорожувати.

З мінусів - нам потрібно було самостійно купувати квитки, робити візи, орендувати квартиру. Але голова на плечах є, розібралися. Найняти квартиру за 500 доларів в місяць на сімох людей, що було цілком стерпно для нашого бюджету.

 

Що стосується роботи, ми влаштувалися в нічний клуб працювати гоу-гоу (стиль танцю, призначений для розваги відвідувачів в клубах, - прим. ред.). Для мене це був черговий новий крок і стрес. Танцювати в відкритих костюмах перед величезною кількістю китайців було не зовсім комфортно, але я швидко втягнулася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар за хвилину танців - скільки коштують гуртки в Америці

Добре, що перший час я працювала в парі з подругою, тому було легше і комфортніше. Ми самі придумували образи та костюми для номерів, що теж було по-своєму цікаво. Не можу сказати, що тут сильно цінується твій професіоналізм, швидше оцінюють твою зовнішність, фігуру і те, як ти себе подаєш.

Про графік

Робота вночі, з 22:30 до 2:30, приблизно чотири виходи за вечір. Треба сказати, що майже у всіх китайських клубах такий графік роботи, тому вибирати особливо не доводиться. Зараз працюю без напарниці, а всього нас в клубі сім дівчат і три хлопці. Можуть оштрафувати за запізнення на шоу або якщо побачили, що ти халтуриш, або погано станцювала шоу. Але мене ніколи не штрафували, може просто лякають.

 

В місяць є тільки один оплачуваний вихідний, якщо хворієш або збираєшся у відпустку, можна брати вихідні своїм коштом, але потрібно узгоджувати з менеджером це заздалегідь. Близько двох років я працювала в одному і тому ж клубі, бувало підробляла в барах в підтанцьовці у китайської співачки. Зараз працюю вже кілька місяців в новому клубі, але зі старим менеджером.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українка розповіла про школи та дитсадки Польщі

Під час відкриття мене навіть трохи підвищили на посаді, я тепер як чітко танцюю для іноземців. Головне пережити відкриття, поки китайці тільки придумують стратегію роботи й програму, а потім вже починається "день бабака", тільки іноді змінюють постановки.

Про ставлення китайців до дівчат-танцівниць

Манери китайців - це окрема тема. Бувало всяке: могли шльопнути по попі та запитати, скільки я коштую, або сказати: "Іди випий зі мною". Жахливо відчуваєш себе в цей момент. На щастя, це трапляється нечасто. Та й взагалі, тут гість завжди правий, а ти завжди повинна залишатися незворушною і привітною, хоча це нестерпно важко.

 

Радує, що зі мною працює мій молодий чоловік, так що ми завжди один в одного на увазі. Хоч і намагаємося не звертати увагу на такі випадки, адже робота є робота, але все одно один одного підтримуємо.

Про роботу моделлю

Що стосується модельної роботи, то я і в Україні трохи підробляла моделлю на зйомках, зробила непогану модельну карту. У Китаї теж швидко стали надходити пропозиції. Зріст у мене, правда, не такий високий, як хотілося б - 170 см, але і Китай це далеко не центр фешн-індустрії. Мій плюс ще і в тому, що я блондинка - світле волосся тут в ціні.

 

Робота моделлю тут не зовсім така, як ми звикли вважати: величезний показ, з шикарними нарядами та довгим подіумом, хоча такі, безумовно, бувають. Звичайна модельна робота в Китаї - це відкриття якогось магазину, спортзалу, ресторану, пекарні, та чого завгодно. Як правило, робота полягає в тому, що потрібно просто стояти, посміхатися і фотографуватися з людьми. Буває подіумна робота, буває майкап робота, де тебе фарбують і наряджають, бувають зйомки. Найчастіше це невідомі мені китайські бренди одягу, аксесуарів або весільних суконь.

Про організацію роботи з китайцями та ризики

Всі питання ми вирішуємо через китайського менеджера: оформлення контрактів, комунікація з роботодавцями. Спілкуємося англійською або через "перекладача". Китайці за своєю натурою дуже повільні. Ось у нас є приказка: "зробив діло, гуляй сміло", а про китайців такого не скажеш. Вони можуть весь день витратити на якусь роботу, так її й не закінчивши. Головне - створити видимість роботи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За ящик манго заплатила 1 євро – українка розповіла про життя у Голландії

Зрозуміло, спочатку я побоювалася працювати без агентства. Але в компанії з друзями було не так страшно братися за проекти. До того ж, ми дізнавались все в інших хлопців з України та Росії, які вже працювали в клубах, куди ми влаштовувалися. На щастя, нас на гроші ні разу не "розводили". Але знайомі кажуть, що буває тут всяке. Якщо працюєш без контракту, то можуть не заплатити за роботу або виплатити менше, ніж обіцяли спочатку.

 

Пропозиції про роботу ми знаходили та знаходимо безпосередньо на місці, є онлайн-спільноти, де агенти пишуть оголошення про роботу, а моделі та танцюристи викладають свої портфоліо. Іноді бувають кастинги, де замовник хоче вибрати моделей самостійно. Простіше тим, хто вже тут довго і має своє коло агентів, які дають роботу. Новачкам звичайно складніше.

Плюси та мінуси життя в Китаї

З мінусів - інтернет, тут він повільніше і дорожче, ніж у нас. Про мобільний інтернет навіть говорити не варто. До того ж, китайці блокують деякі сайти: YouTube, Instagram, Facebook і навіть Google. Щоб хоч якось бути на зв'язку, ми користуємося платним VPN - 12 юанів (близько 50 грн - прим. ред.) за 30 ГБ. Іноді я себе відчуваю відлюдником, коли мої друзі та знайомі запитують, як мене знайти в Facebook, а мене там немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нетрі, забобони та легкі гроші: українка розповіла, що вразило в Індії

Продукти теж дуже відрізняються від наших. Тут ви так просто не знайдете у звичайному маркеті сир, сметану, нормальне молоко, ковбасу. Я шалено сумую за сирками в шоколаді та сирними десертами. Єдиний вихід - замовляти через інтернет, але це в кілька разів дорожче, ніж в Україні.

Така ж історія з буряком. Якщо мені терміново захочеться борщу, мені спочатку потрібно замовити буряк через інтернет і почекати приблизно 4-6 днів. Після відпустки намагаюся везти буряк з собою.

 

Завдяки Китаю, я побувала кілька разів в Таїланді, Малайзії та інших містах Китаю, бо квитки за доступною ціною.

З позитивного: китайці мені подобаються тим, що для себе вони все роблять "на відмінно". Ти можеш просто вийти у свій двір і там буде багато місць для відпочинку, сквери, тенісні столи, баскетбольний майданчик, тренажери, столи для настільних ігор, а іноді навіть басейн.

Китай дає мені свободу дій, матеріальну незалежність. Виконуючи досить неважку роботу, ти отримуєш хороші гроші. Не знаю, як довго я ще пробуду тут, дуже б хотілося себе спробувати ще в якійсь країні, але це інша розмова. Було б чудово, якби в Україні люди, а особливо молодь, могли досить заробляти, щоб доводилося виїжджати з країни тільки для відпочинку і подорожей. Тому що яким би Китай не був розвиненим і багатим, все одно тут ти не будеш відчувати себе як вдома.

×